Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1410

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1406

Перше послання св. Павла до коринтян 1, 2

Щоб ніхто не хвалився перед Богом

 18 Бож слово про хреста тим, що гинуть, — то глупо́та, а для нас, що спасаємось, — Сила Божа!

 19 Бо написано: „Я погублю́ мудрість премудрих, а розум розумних відки́ну!“

 20 Де мудрий? Де книжник? Де дослі́дувач віку цього́? Хіба Бог мудрість світу цього́ не змінив на глупо́ту?

 21 Через те ж, що світ мудрістю не зрозумів Бога в мудрості Божій, то Богові вгодно було́ спасти віруючих через ду́рість проповіді.

 22 Бо й юдеї жадають ознак, і греки пошу́кують мудрости,

 23 а ми проповідуємо Христа розп'я́того, — для юдеїв згі́ршення, а для греків — безу́мство,

 24 а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!

 25 Бо Боже й немудре — розумніше воно від людей, а Боже не́мічне — сильніше воно від людей!

 26 Дивіться бо, браття, на ваших покликаних, що небагато-хто мудрі за ті́лом, небагато-хто сильні, небагато-хто шляхе́тні.

 27 Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоро́мити мудрих, і не́мічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне,

 28 і про́стих світу, і погорджених, і незначни́х вибрав Бог, щоб значне́ зні́вечити.

 29 так щоб не хвалилося перед Богом жодне тіло.

 30 А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, — пра́ведністю ж, і освя́ченням, і відку́пленням,

 31 щоб було, як написано: „Хто хва́литься, нехай хва́литься Господом!“

Божа мудрість

2 А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідо́цтво з добі́рною мовою або мудрістю,

 2 бо я наду́мавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'я́того.

 3 І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.

 4 І слово моє й моя проповідь — не в слова́х переко́нливих лю́дської мудрости, але́ в до́казі Духа та сили,

 5 щоб була́ віра ваша не в мудрості лю́дській, але в силі Божій!

 6 А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,

 7 але́ ми гово́римо Божу мудрість у таємниці, прихо́вану, яку Бог перед віками призна́чив нам на славу,

 8 яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави!

 9 Але, як написано: „Чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце люди́ні не впало, те Бог приготува́в був тим, хто любить Його!“

 10 А нам Бог відкрив це Своїм Духом, — усе бо досліджує Дух, навіть Божі глиби́ни.

 11 Хто бо з людей знає речі лю́дські, окрім лю́дського духа, що в нім проживає? Так само не знає ніхто й речей Божих, окрім Духа Божого.

 12 А ми прийняли́ духа не світу, але Духа, що з Бога,[1] щоб знати про речі, від Бога даро́вані нам,

 13 що й говоримо не ви́вченими словами лю́дської мудрости, але

  1. Грецьке τό έκ του̃ θεου̃ — з Бога.