Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/1420

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

1416

Перше послання ап. Павла до коринтян 12, 13

 6 Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.

 7 І кожному дається ви́явлення Духа на ко́ристь.

 8 Одно́му бо Духом дається слово мудрости, а дру́гому слово знання́ тим же Духом,

 9 а іншому віра тим же Духом, а іншому да́ри вздоро́влення тим же Духом,

 10 а іншому ро́блення чуд, а іншому пророкува́ння, а іншому розпізнава́ння ду́хів, а тому різні мови, а іншому вия́снення мов.

 11 А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.

 12 Бо як тіло одне, але має членів багато, усі ж чле́ни ті́ла, хоч їх багато, то тіло одне, — так і Христос.

 13 Бо ми всі одним Духом охрищені в тіло одне, — чи то юдеї, чи ге́ллени, чи раби, чи то вільні, — і всі ми напо́єні Духом одним.

 14 Бо тіло не є один член, а багато.

 15 Коли скаже нога, що я не від тіла, бо я не рука, — то хіба через це не від тіла вона?

 16 І коли скаже вухо, що я не від тіла, бо я не око, — то хіба через це не від тіла воно?

 17 Коли б оком було ці́ле тіло, то де був би слух? А коли б усе слух, то де був би нюх?

 18 Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.

 19 Якби всі одним чле́ном були́, — то де тіло було б?

 20 Отож, тепер чле́нів багато, — та тіло одне.

 21 Бо око не може сказати руці: „Ти мені непотрібна“; або голова знов нога́м: „Ви мені непотрібні“.

 22 Але чле́ни тіла, що здаються слабіші, значно більше потрібні.

 23 А тим, що вважаємо їх за зовсім нешановані в тілі, таким честь найбільшу приносимо, і бридкі наші члени отримують пристойність найбільшу,

 24 а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,

 25 щоб поді́лення в тілі не було́, а щоб чле́ни одна́ково дбали один про о́дного.

 26 І коли те́рпить один член, то всі чле́ни з ним те́рплять; і коли один член пошано́ваний, то всі члени з ним тішаться.

 27 І ви — тіло Христове, а зосібна — ви чле́ни!

 28 А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.

 29 Чи ж усі апо́столи? Чи ж усі пророки? Чи ж усі вчителі? Чи ж усі сили чудодійні?

 30 Чи ж усі мають да́ри вздоро́влення? Чи ж мовами всі розмовляють? Чи ж усі виясня́ють?

 31 Тож дбайте ре́вно про ліпші да́ри́, а я вам покажу́ путь іще кращу!

Гімн про любов: Любов над усе!

13 Коли я говорю́ мовами лю́дськими й а́нгольськими, та любови не маю, — то став я як мідь та дзвінка́ або бу́бон гудя́чий!

 2 І коли маю дара пророкува́ти, і знаю всі таємни́ці й усе знання́, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставля́ти, та любови не маю, — то я ніщо!

 3 І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я відда́м своє тіло на спа́лення, та любови не маю, — то пожитку не матиму жа́дного!

 4 Любов довготе́рпить, любов