651
Книга Йова 30, 31
29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,
30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.
31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.
31 Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на ді́вчину?
2 І зве́рху яка доля від Бога, чи спа́дщина від Всемогутнього із висот?
3 Хіба не заги́біль для кри́вдника, і хіба не нещастя злочи́нцям?
4 Хіба ж Він не бачить доро́ги мої, і не лічить усі мої кро́ки?
5 Якщо я ходив у марно́ті, і на оману спішила нога моя, —
6 то нехай на вазі́ справедливости зва́жить мене, — і невинність мою Бог пізнає!
7 Якщо збо́чує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх не́чисть приліпла, —
8 то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай ви́рвана буде з корі́нням!
9 Якщо моє серце звабля́лось до жінки чужої, і прича́ювався я при две́рях мойого това́риша,
10 то хай ме́ле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиля́ються інші!
11 Бо гидо́та оце, й це провина підсу́дна,
12 бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддо́ну, і ви́рве з корі́нням увесь урожай мій!
13 Якщо я поне́хтував правом свойого раба чи своєї неві́льниці в їх супере́чці зо мною,
14 то що я зроблю́, як піді́йметься Бог? А коли Він пригля́неться, що́ Йому відпові́м?
15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утвори́в нас в утро́бі?
16 Чи бажа́ння убогих я стримував, а очі вдовицям засму́чував?
17 Чи я сам поїдав свій шмато́к, і з нього не їв сирота́?
18 Таж від днів молоде́чих моїх вироста́в він у мене, як в батька, і від утро́би матері моєї я прова́див його!
19 Якщо бачив я ги́нучого без одежі, і вбрання́ не було́ в сірома́хи, —
20 чи ж не благословляли мене його сте́гна, і ру́ном овечок моїх він не грівся?
21 Якщо на сироту я пору́шував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу, —
22 хай раме́но моє відпаде́ від свойого плеча,
