724
Книга псалмів 77
повернулися взад[1] у день бо́ю:
10 вони не берегли́ заповіту Божого, а ходити в Зако́ні Його відреклися,
11 і забули вони Його чи́ни та чу́да Його, які їм показав.
12 Він чудо вчинив був для їхніх батькі́в ув єгипетськім кра́ї, на полі Цоа́нськім:
13 Він море розсік, і їх перепрова́див, а воду поставив, як вал;
14 і прова́див їх хмарою вдень, а ся́йвом огню́ цілу ніч;
15 на пустині Він скелі розсік, і щедро усіх напоїв, як з безо́дні.
16 Він витягнув із скелі пото́ки, і во́ди текли, немов ріки.
17 Та гріши́ли вони проти Нього ще да́лі, і в пустіші гніви́ли Всевишнього,
18 і Бога вони випробо́вували в своїм серці, для душ своїх ї́жі бажаючи.
19 І вони говорили насу́проти Бога й казали: „Чи Бог зможе в пустині трапе́зу згото́вити?“
20 Тож ударив у скелю — і во́ди лину́ли, і полили́ся пото́ки! „Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'яси́ва наро́дові Своє́му?“
21 Тому́ то почув це Господь та й розгні́вався, — і огонь[2] запалав проти Якова, і проти Ізраїля теж знявся гнів,
22 бо не ві́рували вони в Бога, і на спасі́ння Його не наді́ялись.
23 А Він хмарам згори наказав, — і відчинив двері неба,
24 і спустив, немов дощ, на них ма́нну для їжі, — і збі́жжя небесне їм дав:
25 Хліб а́нгольський[3] їла люди́на, Він послав їм поживи до си́тости!
26 Крім цього, Він схі́днього вітра пору́шив на небі, і міццю Своєю привів полудне́вого вітра, —
27 і дощем на них м'ясо пустив, немов по́рох, а птаство крила́те, як мо́рський пісо́к,
28 і спустив його серед табо́ру його́, коло наметів його.
29 І їли вони та й наси́тились ду́же, — Він їм їхнє бажа́ння приніс!
30 Та ще не вдовольни́ли жада́ння свого́, ще їхня ї́жа була в їхніх уста́х,
31 а гнів Божий підня́вся на них, та й побив їхніх ситих, і вибра́нців Ізраїлевих повали́в.
32 Проте́ ще й далі грішили вони та не вірили в чу́да Його,
33 — і Він докінчи́в у марно́ті їхні дні, а їхні літа́ — у страху.
34 Як Він їх побива́в, то бажали Його, —
