Сторінка:Ivan Ohienko Bible.djvu/777

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця сторінка вичитана

773

Книга псалмів 139, 140

 2 Ви́зволь мене від люди́ни лихо́ї, о Господи, бережи мене від наси́льника,

 3 що в серці своїм замишляють злі речі, що ві́йни щодня виклика́ють!

 4 Вони го́стрять свого язика́, як той вуж, отру́та гадю́ча під їхніми у́стами! Се́ла.

 5 Пильнуй мене, Господи, від рук нечести́вого, бережи мене від наси́льника, що заду́мали сто́пи[1] мої захита́ти»

 6 Чванли́ві сховали на мене тене́та та шну́ри, розтягли́ свою сі́тку при сте́жці, сільця́ розмістили на ме́не! Се́ла.

 7 Я сказав Господе́ві: „Ти Бог мій, — почуй же, о Господи, голос блага́ння мого!“

 8 Господи, Владико мій, сило мого спасі́ння, що в день бо́ю покрив мою го́лову, —

 9 не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни́ його за́думу! Се́ла.

 10 Бода́й голови́ не підне́сли всі ті, хто мене оточи́в, бодай зло[2] їхніх уст їх покрило!

 11 Хай при́сок на них упаде́, нехай кине Він їх до огню́, до прова́лля, щоб не встали вони!

 12 Злоязи́чна люди́на — щоб міцно́ю вона не була́ на землі, люди́на насильства — бодай лихо спійма́ло її, щоб попхну́ти на поги́біль!

 13 Я знаю, що зробить Господь правосу́ддя убогому, при́суд правдивий для бідних, —

 14 тільки праведні дя́кувати будуть Іме́нню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!

Псалом 140 (141)

 1 Псалом Давидів. Господи, кли́чу до Тебе, — поспіши́ся до мене, почуй же мій голос, як кли́чу до Тебе!

 2 Нехай ста́не молитва моя як кади́ло перед лицем Твоїм, підно́шення рук моїх — як жертва вечі́рня!

 3 Поклади, Господи, сторо́жу на у́ста мої, стережи́ двері губ моїх!

 4 Не дай нахиля́тися серцю моєму до речі лихо́ї, — щоб учи́нки робити безбо́жністю, із людьми, шо чинять пере́ступ, і щоб не ласува́вся я їхніми присма́ками!

 5 Як праведний вра́зить мене, — то це милість, а доко́рить мені, — це оли́ва на го́лову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

 6 Їхні су́дді по скелі розки́дані, та слова́ мої вчують, бо приємні вони.

  1. Сто́пи в біблійній мові — но́ги, а також — дорога, життя, поступовання.
  2. Гебрейське amal — труд.