И гірко плакала, молилась...
Тітка
Згадала баба дівера, що добрий був;
Оттак і ти, моє плем’ятко,
Через шістнадцять літ згадала матір, батька.
Пора-таки збрести на ум!
А ще об чім молилась ти?
Галя
О, милостей багато є у Бога,
Молитва, сльози сироти
До їх пряма, пряма дорога;
Пред Богом так, мов ті зірки,
Блищать сирітскії слізки!
Не об однім Создателя молила:
Щоб дядько був здоров та не болів,
Щоб ви були здорові, я б щаслива,
Щоб Бог мене благословив
На добре діло, аж із неба...
Тітка
Нехай і так! просила жениха?
Галя
Мені його не треба.
Тітка
Ні Богу свічка ти, ні чорту кочерга!
Твоя молитва ні к чому не годиться
Чи можно ж дівці так молиться,
Щоб не просить у Бога жениха?
Ох, нерозумна ти, як бачу!
Тобі шістнадцять літ, ти не мала,
Давним-давно тобі пора
Напам’ять знать молитву всю дівчачу.
