Сторінка:Pereiaslav.pdf/6

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
ДВІР БЕЗЗЕМЕЛЬНИКА

Об’єкт культурної спадщини: Хата селянина-безземельника з с. В’юнище Переяслав-Хмельницького р-ну, Київської обл.

Опис пам’ятки: пам’ятка місцевого значення. Будівля демонтована, перевезена і встановлена на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у 1973 році.

Історична довідка: Хата збудована в кінці ХІХ ст. у с. В’юнище Переяславського повіту Полтавської губернії.

Хата – трьохкамерна будівля типу: хата + сіни + комірчина, збудована в шули, причілковою стороною розміщена до дороги, вхід до хати прямо з двору. Стеля в хаті дощана, покладена в розбіжку, тримається на поздовжньому сволоці. Довкола стін хати заплетена лісою широка глинобитна призьба, підведена рудою глиною. Освітлюється чотирма вікнами. Дах чотирисхилий, покритий очеретом. В хаті в лівому кутку біля дверей піч з лежанкою. Поруч розміщені стіл, лави, піл, жердка для одягу, ткацький верстат. На центральній частині поздовжнього сволока, що підтримує стелю в хаті, напис створення будівлі: «18 лютого 1889 р.».

Сучасне цільове призначення: первісне – житлова споруда, сучасне – культурнопросвітницьке, туристсько-екскурсійне. На даний час хата є експозиційною одиницею Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Місце знаходження об’єкта: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Літописна, 2, Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Об’єкт розташований у східній частині двору безземельника, ліворуч від воріт.


Список літератури:

1. Г.І.Махінчук М.Г. Переяславський скарб: Документальна повість / Післямова І.Ф. Драча. – К.: Молодь, 1989. – 200 с.: іл.

2. Михайло Сікорський «Музеї землі Переяславської». – Ніжин: «Видавництво «Аспект поліграф», 2004. – 40 с.

3. НІЕЗ «Переяслав». Фонди. Основний фонд збереження. Група «Етнографія».

4. Путівник «Переяслав. Місто музеїв». НІЕЗ «Переяслав», 2010. – 99 с.


Зав. відділом «Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини » ___________ Л.М. Шкіра