страмити
страмити
|
|
Страми́ти, млю́, ми́ш, гл. = Соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
|
Страми́ти, млю́, ми́ш, гл. = Соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.