Струни/2/Іван Франко/На рѣках вавилонских тамо сѣдохом
| ◀ Жены русскія восплакашася | Струни. Том 2 під ред. Богдан Лепкий На рѣках вавилонских тамо сѣдохом (Іван Франко) |
Ходить вітер по житі ▶ |
|
|
|
На рѣках вавилонских тамо сѣдохом...
Надо мною ругавсь Вавилонців собор: „Про Сіон? Про Табор? їм вже чести нема! „Лиш одну хіба пісню я вмію стару: „Я на світ народився під свист батогів, „Я хилитись привик від дитинячих літ, „Мій учитель був пес, що на лапки стає, „І хоч зріс я, мов кедр, що вінчає Ливан, ,,І хоч часом, мов грім, гримне слово моє, „І хоч вирвеся з уст крик: „Най гине тиран!“ „І хоч в душу вірвесь часом волі приваб, „Хоч я пут не носив на руках, на ногах“, „Хоч я вольним зовусь, а, як раб, спину гну, „Перед блазнем усяким коруся, брешу, |
|
„І хоч труд свій люблю, а все чувсь гачок: „Хоч добра доробивсь, та воно лиш тяжить, „З ким в житгю не зійдусь, все підляжу йому, „І хоч часом в душі піднімається бунт, „Ах, то й се не той гнів, що шаблюку стиска, „Вавилонські жінки, відвернувшись ідіть, „Щоб не впало прокляття моє на ваш плід, „Вавилонські дівчата, минайте мене, „Аби вам не судилась найтяжша судьба,
|