Стій, мій коню вороний,
Близ чужого ґанку,
Тихо жди, землі не рий,
Не збуди коханку!
Я, мов тінь, майну в цей дім
І візьмусь за зброю,
І навіки молодим
Серце заспокою!
Ось тоді мене неси
На стрімчак високий
Й з-понад Нільської краси
Скинь у вир глибокий!..
... Де Ніл могутній виплива -
Біди красуня не чекає,
І мавра юного кохає,
І мавру юному співа:
- Милий мій, люблю!
Наче мить життя остання!
Я вуста твої ловлю,
Прагну - раювання!
Милий, чом не можу я
Стати за чаклунку
Й мирро випити життя
В полум'ї - цілунку?!
Збулось!.. Троїсте все, фатальне:
Три місяці і три пітьми,
Й вітрець картаті три чалми
Розхитує печально...
Довічним сном пустеля спить,
Могила... - ось і всі віднови,
Й геть андалузький кінь летить
І срібні б'ють підкови!
