Стій, мій коню вороний

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стій, мій коню вороний
автор: Н. Кукольнік
Мова оригіналу: російська. Перекладач: Юрій Отрошенко
Опубл.: 2012. Джерело: Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії — К. : «Арт Економі» — 2012 — 388 с.  

* * *


Стій, мій коню вороний,
Близ чужого ґанку,
Тихо жди, землі не рий,
Не збуди коханку!

Я, мов тінь, майну в цей дім
І візьмусь за зброю,
І навіки молодим
Серце заспокою!

Ось тоді мене неси
На стрімчак високий
Й з-понад Нільської краси
Скинь у вир глибокий!..

... Де Ніл могутній виплива -
Біди красуня не чекає,
І мавра юного кохає,
І мавру юному співа:

- Милий мій, люблю!
Наче мить життя остання!
Я вуста твої ловлю,
Прагну - раювання!

Милий, чом не можу я
Стати за чаклунку
Й мирро випити життя
В полум'ї - цілунку?!

Збулось!.. Троїсте все, фатальне:
Три місяці і три пітьми,
Й вітрець картаті три чалми
Розхитує печально...

Довічним сном пустеля спить,
Могила... - ось і всі віднови,
Й геть андалузький кінь летить
І срібні б'ють підкови!