Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого/Твори Маркіяна Шашкевича/Приписки/I/4а
| ◀ О Запорожцьох і їх Сїчи | Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацкого/Твори Маркіяна Шашкевича/Приписки Переклади євангелій. Сьв. Матѳея глава V пер.: Маркіян Шашкевич |
Сьв. Іоанна глава IV ▶ |
|
А взрівши народи, вийшов на гору; а коли сїв, приступили до него ученики єго, і отворив уста свої, научав їх і мовив: „Блаженні убогії духом, бо тих єсть царство небесноє. Блаженні плачущії, бо тії потїшат ся. Блаженні смирнії, бо тії посядут землю. Блаженні голоднії [і] жаднії правди, бо тії наситят ся. Блаженні милостивії, бо тії помилувані будут. Блаженні чистії серцем, бо тії Бога узрят. Блаженні миротворці, бо тії синами божими назвут ся. Блаженні вигнані задля правди, бо їх єсть царство небесноє. Блаженні, коли з вас станут гнущати ся і виганяти і всї злії слова на вас говорити, неправду рекущи задля мене. Радуйте ся і веселїт ся, бо заплата ваша велика на небесах; бо так вигнали і пророки, що були перед вами. Ви-сьте сілью землї; коли сіль збуяє, чим же ся осолит? на нїщо більше не здасть ся, лиш щоб була висипана і од людей подоптана.
Ви-сьте світло мира; не може город укрити ся, стоя верх гори, анї запалена сьвіч під спід не ставит ся, але на сьвічнику, і сьвітит всїм, що́ в хижинї. Так най ся сьвітит сьвітло ваше перед людьми, щоб видїли ваші добрії дїла і прославляли отця вашого, що́ на небесах. Не думайте, щоб я прийшов ломити закон і пророки: [я не прийшов ломити,] но сповнити. По правдї повідаю вам: нїм мине ся небо і земля, не мине ся одна йота, нї єдна черта не мине ся із закона, аж вся будут. Бо кто би зломив єдин із приказів тих малих і так людей навчит, меньший назве ся в царстві небеснім; а которий доконає і научит, сей великий назве ся в царстві небеснім.
Повідаю бо вам, єсли збувати у вас не буде правди над книжників і фарисеїв, не війдете до царства небесного. Чули-сте, як ся до старих мовило: не убий; бо кто убєт, тот виноват буде перед судом. А я вам повідаю, що кождий, гнїваючий ся за даремне на брата своєго, винен єсть суду; бо кто скаже братові своєму „рака“, тот винен перед соньмою; а кто скаже „неуме“, годен огня пекельного. Бо коли принесеш твої дари на олтар і тут нагадаєш собі, що брат твій що на тебе має, зістав дар твій перед олтаром, іди, перше помири ся з братом твоїм, а тогди прийшовши, принеси дар твій. Годи ся із соперником твоїм скоро, док-єсь з ним в дорозї, щоб тя соперник не передав судареві, а судар не віддав слузї і в вязницю не всажен будеш. По правдї повідаю тобі: не вийдеш відтам, доки не віддаси послїдній гріш.
Чули-сте, як сказано до старих: не чужелож! Я ж вам повідаю, що кождий, який гляне на жену, щоб пожєдав єї, вже зчужоложив з нею в серци своїм. Єсли око твоє правоє наводит тя на гріх, вийми го і меч від себе: лучче б тобі втратити оден із ставів твоїх, нїж щоб мало бути все тїло твоє мечено в огненноє пекло. А єсли правая твоя рука веде тя на злоє, відсїчи ю і меч від себе: лучче-ж бо тобі втратити один із ставів твоїх, нїж всьому тїлу падати у пекло.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в усьому світі. Цей твір перебуває в суспільному надбанні в усьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1929 року і автор помер щонайменше 100 років тому. |