Твори (Руданський, 1912–1914)/1/Зозуля

Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
Зозуля

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Зозуля

Львів: Товариство «Просвіта», 1912

7. Зозуля.

[З польского.]

На Поділя з України
Зозуленька прилїтала,
Прилїтала і кувала —
Вона ж мене счарувала.

Рветь-ся серце до дївчи́ни,
До дївчи́ни з України,
Рветь-ся серце, розпукає,
Як за нюю спогадає…

Зозуленько, голубонько!
На́ що-ж бу́ло прилїтати?
Прилїтати, чарувати
І на сльози покидати?

Ти у неньки голубочки
Рвеш квітки, плетеш віночки;
А я бідний сиротина
Засихаю, як билина!…

Ой зіронько, що́ із неба
Поглядаєш в Українї,
Ти скажи, скажи дївчи́нї,
Чого мому серцю треба!…

Роскажи, що я горюю
І що в крику, шуму, гуку
Я їдно лиш тілько чую,
Їдно́ чую: ку-ку, ку-ку!…

По тім небі, дївчинонько,
Полети, лети, зіронько!
Лети, лети, голубонько,
По тім небі, дївчинонько!

Та дївчина не вертає:
Її мила Україна,
Її инший пригортає…
Ох, невдячная дївчина!

16. I. 1856.