Перейти до вмісту

Твори (Руданський, 1912–1914)/1/(До України)

Матеріал з Вікіджерел
Твори. Том I
Степан Руданьский
I. Поезії лїричні.
(До України)
• Цей текст написаний желехівкою. Львів: Товариство «Просвіта», 1912
23. (До України.)

Ой з-за гори, із-за кручі
Да скриплять вози їдучи,
А попереду козаченько
Так вигукує йдучи:

»Україно, Україно,
Моя рідна мати!
Чи ще довго над тобою
Будуть панувати?
 Чи ще довго кровавицю
 Будуть з тебе пити
 Тай дїточок твоїх бідних
 В кайдани водити?

Твоя слава — у могилї,
А воля в Сибірі;

От-що тобі, матусенько,
Москалї зробили!
 Гукни ж, гукни, Україно,
 Нещасная вдово!
 Може дїти на твій голос
 Обізвуть ся знову!

Може знову розвяжуть ся
Звязанії руки,
Може знову бряжчати-муть
Козацькі шаблюки!
 Може військо запорозьке
 Як море заграє,
 А дївчина, як і перше,
 Пісню заспіває!

Тогдї вже нас не забудуть
І московські внуки,
[Бо] кров за кров катам нашим
І муки за муки!
 Гукни ж, серце-Україно.
 Та тілько скоріше,
 Бо чим дальше ссуть кров нашу
 Все більше та більше!«
[1859?]