Перейти до вмісту

Твори (Франко, 1924–1929)/29-1/«Із ідей»

Матеріал з Вікіджерел
Твори в 30 томах
Том XXIX. Книга 1

Іван Франко
Із оповідань (Мультатулі)
«Із ідей»
Харків – Київ: «Рух», «Книгоспілка», 1929
„Із ідей“
 

Проповідники містять мудрість народів. Он що! Чому ж професори не укладають приповідок?

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Їздець упав із коня. І відтоді кожний, хто впав із коня, почав називати себе їздцем.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Часто трапляється, що не бачимо якоїсь речі тому, бо вона занадто велика.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

— Бачиш, сину, як мудро устроїло все провидіння! Пташка складає яйця до гнізда. Писклята виклюються в пору, коли буде багато мушок і червячків, що служать їм поживою. Тоді вони співатимуть хвалу творцеві, що обсипає добродійствами всі свої твори…

— Чи й червячки співатимуть, татку?

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Нема нічого поетичнішого над правду. Хто в ній не знаходить поезії, той усе буде мізерненьким поетом, непричасним до неї.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Мешканці краю бувають свобідні або не свобідні не через закон. Міру свободи означають їх обичаї.

.     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .     .

Недавно бачив я в Брукселі на вулиці жінку, що ледве не ледве провадила додому свого п'яного чоловіка. Це була нелегка справа, бо чоловік виписував страшенні „мисліте“, а жінка була слабка. Але, якто жінки звикли, вона якось давала собі раду. Коли чоловік упав, вона піднімала його на ноги й добирала способу, щоб потягти його знов кілька кроків наперед.

Якась милосердна душа предложила їй завести пацієнта до її помешкання, нехай виспиться.

— Ах, мій боже, неможливо! Сьогодні вибори!

Той чоловік ішов на голосування!