Твори (Франко, 1956–1962)/10/Борислав сміється/XXII
| ◀ XXI | Твори в 20 томах Том X Борислав сміється XXII (Іван Франко, Петро Франко) |
XXIII ▶ |
|
Двадцять гуртів робітників, зібраних побратимами, мов вовки з кошари, розходяться по всіх кінцях Борислава.
О дванадцятій мають узятися до праці. В огні мають станути всі шиби, всі магазини. Бенедьо має підпалити фабрику церезіни, а його помічники — цистерни і магазини. Міський годинник б'є північ. В Бенедьові борються два почування: одне каже нищити ворога, друге каже здобувати долю на іншій дорозі. Під фабрикою помічає, що загубив кресало. Біжить до хати, і, коли хоче вийти, бачить цілу долину, засіяну вогнями. Могутні стовпи пожежі ростуть на очах, наче великани в казці. Вихор кидає вогнем і роздуває його ще гірше. Вогнів чимраз більше. Великани ростуть і зливаються в одне море. Величезні язики хитаються на всі боки. Рев вихру скріпляє горіння вогню. Це сміється Борислав. Але то що? Фабрика починає горіти! Бенедьо біжить туди і бачить, що крізь вибите вікно вилазить Ґотліб. Рівночасно появляються з одного боку Герман, Леон, Фанні і Рифка, з другого — робітники, що саме підпалили цистерни і магазини. Ясне полум'я освічує цілу групу. В руках Бенедя кресало і губка. Руки і лице Ґотліба чорні від сажі, волосся і одіж обсмалені. Брати Басараби тягнуть за собою Мортка, якого найшли в його помешканню. Стасюра приносить скриньку, „робітницьку касу“, якою підприємці нагородили працю Мортка. Розлютована товпа кидає Мортка в огонь, а Андрусь вириває з рук Стасюри касу і кидає її також до нутра фабрики: не грішми здобудеться долю! Бенедьо з трудом спасає Леона та Германа. Божевілля Рифки робить сильне вражіння на робітників: вони випускають їх.