Твори (Франко, 1956–1962)/7/Лисичка і Рак

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Твори в 20 томах
Том VII

Іван Франко
Коли ще звірі говорили
Лисичка і Рак
• Інші версії цієї роботи див. Лисичка і Рак Нью-Йорк: Видавниче товариство «Книгоспілка», 1956
ЛИСИЧКА І РАК
 
Здибалася Лисичка з Раком. Стала собі, глядить на нього, як він помаленьку лізе, а далі давай над ним насміхатися.

— Ну, та й швидкий же ти, нема що мовити! Правдивий неборак! А скажи мені, Раче-небораче, чи то правда, що тебе раз у Великодну п'ятницю по дріжджі посилали, а ти аж за рік у Великодну Суботу з дріжджами прийшов, та й ті насеред хати розілляв?

— Може коли й правда була, — каже Рак, — а тепер дуже на брехню подобає.

— Овва! Значить, ти тепер прудкіший зробився?

— Прудкіший, чи не прудкіший, а тобі на кпини не здатний. Коли хочеш знати, який я прудкий, то давай, побиймося об заклад, що я швидше від тебе до того корчика добіжу.

— Що? що? що? — дивувалася Лисичка. — Ти хотів би зо мною об заклад бігати.

— Не тільки побіжу, а ще й тобі на один скок випередки дам і швидше тебе при меті буду, — мовить Рак.

Побились вони об заклад. Стала Лисичка на один скок поперед Рака, а Рак учепився їй кліщами за хвіст. Рушила Лисичка, біжить щодуху, аж курява здіймається. Добігла до мети та й кличе:

— А де ти, Раче?

Нічого не чути.

— Ну, Раче, де ти там? — ще раз кличе Лисичка та й обернулася хвостом до мети.

Оттоді Рак пустився від її хвоста та й каже:

— Та осьде я! Давно вже жду на тебе, аж трохи поза мету забіг.

1896

Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956) - page 228.png
Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 7. Дитячі твори (1956) - page 229.png