Требник (1963)/Молитва на вводини

Матеріал з Вікіджерел
Требник
Молитва на вводини
Чікаґо: Видавництво «Православний Українець», 1963
МОЛИТВА НА ВВОДИНИ

На 40-й день мати приходить з дитиною до церкви і зупиняється в бабинці. Священик, надівши єпитрахиль, стає перед Царськими вратами і промовляє:

Благословенний Бог наш завжди, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Дяк: Амінь.

І далі початкові молитви (див. стор. 3).

Потім священник іде в бабинець до матері з дитиною, покриває нахилену голову її єпитрахилем і благословляє її, промовляючи:

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Священик: Господеві помолимось.

Дяк: Господи, помилуй.

Священик: Господи Боже, Вседержителю, Отче Господа нашого Іисуса Христа, що всяку істоту словесну й безсловесну словом Твоїм створив, все з небуття привів до існування. Тобі молимось і Тебе благаємо: очисти від усякого гріха і від усякої нечистоти Твою рабу цю (ім'я), що її Ти з Твоєї волі спас і що приходить зараз до святої Твоєї церкви, щоб неосудно вона сподобилася причаститися святих Твоїх Таїн.

І якщо дитина її померла, то після цього зараз виголос:

Бо Ти милосердний і чоловіколюбець Бог єси, і Тобі славу віддаємо, Отцю, і Синові, і Святому Духові, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Дяк: Амінь.

Якщо ж дитина жива, то далі так:

І дитину, що від неї народилась, благослови, вирости, освяти, в розумі виховай доброю та розумною, бо це Ти її створив і дав їй бачити світ видимий. Нехай же сподобиться духовної просвіти в належний час і прилучиться до святої Твоєї отари через Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословенний Ти, з пресвятим, милосердним і животворчим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Дяк: Амінь.

Священик: Господеві помолимось.

Дяк: Господи, помилуй.

Священик: Господи Боже наш, що прийшов на спасіння роду людського. Прихились і до цієї раби Твоєї (ім'я) і сподоби її через молитви священства Твого ввійти до святої Твоєї церкви, змий нечистоту її душевну й тілесну після сорока днів і зроби її достойною причаститися пречистого Тіла й чесної Крови Твоєї і славити з нами пресвяте ім'я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Дяк: Амінь.

Потім священик благословляє дитину і промовляє:

Господи Боже наш! Тебе як немовлятко в сороковий день принесла до храму Свята Твоя Мати Пречиста Діва Марія, і праведний Симеон на руки прийняв. Благослови ж, Всемогутній Владико, щоб і ця дитина з'явилась перед Тобою, Створителем всього. Зрости її на всяке добре і Тобі приємне діло, відганяючи від неї ознакою хреста Твого всяку ворожу силу, бо Ти, Господи, — захисник дітей. Нехай, сподобившись святого хрещення і з нами під охороною благодаті єдиносущної і нероздільної Тройці перебуваючи, одержить вона долю праведників у Царстві Твоїм. Бо Тобі належить всяка слава, вдячність і поклоніння, з Надвічним Твоїм Отцем і пресвятим, милосердним і животворчим Твоїм Духом, нині й повсякчас, і на віки вічні.

Дяк: Амінь.

Потім священик бере дитину на руки, несе в церкву і робить нею знак хреста, промовляючи:

Приноситься в церкву раб Божий (ім'я) [раба Божа (ім'я)] в ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь.

Ідучи далі з дитиною до Царських врат, промовляє:

Ввійде в дім Твій, уклониться в храмі святім Твоїм.

Далі: Серед церкви співатиме Тобі.

Потім, коли дитина хлопець, то через південні двері входить з ним у Вівтар, обносить поза Престолом і північними дверима виносить і стає перед Царськими вратами. Якщо ж дитина дівчина, то, не входячи у Вівтар, просто стає перед Царськими вратами і промовляє:

Нині відпускаєш заспокоєним раба Твого, Владико, як і сказав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє, що призначив Ти всім людям світом на просвіту народів і славою людей Твоїх — Ізраїля.

Потім священик віддає дитину матері і виголошує відпуст:

Слава Тобі, Христе Боже, надіє наша, слава Тобі.

Дяк: Слава Отцю, і Синові, і Святому Духові, і нині й повсякчас, і на віки вічні. Амінь. Господи, помилуй (3-чі). Благослови.

Священик: Христос, що зволив, щоб на сороковий день Пречиста Його Мати по закону принесла Його до храму, істинний Бог наш, за молитви Пречистої Своєї Матері і Вседіви Марії, святого (імення дитини) і всіх святих, помилує і спасе нас, бо Він милосердний і чоловіколюбець.

This work is in the public domain in the United States because it was legally published within the United States (or the United Nations Headquarters in New York subject to Section 7 of the United States Headquarters Agreement) between 1929 and 1977 (inclusive) without a copyright notice.