Украінські пісні/Ой на горі василечки зходять
◀ Ой колись була роскішъ-воля | Украінські пісні Ой на горі василечки зходять… |
Та наступае чорная хмара ▶ |
|
Ой на горі василечки зходять,
Підъ горою барвінокъ послався;
Молодъ козакъ розпивсь, розгулявся,
Стоптавъ, зломавъ червону калину,
Зсушивъ, звъяливъ дівку Марусеньку.
Марусенька по бережку ходе,
А за нею вітеръ хвилю гоне.
Марусенька у хвилю вступила…
Мати сина насильно женила,
При народу невістку судила.
«Сонливая молода невістка,
Та ще къ тому й не хоче робити.»
Розгулявся козакъ молоденький.
Середъ двора комора нова;
Ой тамъ мила постіль білу слала,
До постели вірно розмовляла:
«Постіль біла, біла й пуховая,
Хтожъ на тобі сю нічъ буде спати?»
Пішовъ милий у шинокъ гуляти,
А изъ шинку о-північъ до-дому
Прийшовъ милий підъ новую хату:
— Порадь, мати, якъ жінку зкарати?
«Бери, сину, дротяну нагайку,
Та й бий жінку зъ вечора до ранку.»
Пійшовъ милий підъ новую хату:
«Чи есть мати порадниця въ хаті?
Порадила, чимъ жінку зкарати,
Порадь, мати, де жінку сховати?»
— Бери, синку, вороного коня,
Вези жінку до синёго моря. —
«Не такъ, мати: якъ жінку ховати,
Треба мати громаду зібрати.»