Украінські пісні/У полі могила
| ◀ На горі, горі ідуть Мазурі | Украінські пісні У полі могила зъ вітромъ говорила… |
Головонько моя бідная ▶ |
|
![\new Staff {
<<
\relative c' {
\omit Score.BarNumber
\autoBeamOff
\time 3/4
\key f \major
%1
d8[d] d[f] a[a] | g16[f e d] a2 | a'8[a] d,[f] a[a] \break
%2
g16[f e d] a2 \bar ".|:" g'8[f16 e] a4 bes8[a] | g16[f e d] cis4 a \break
%3
d8[e16 f] e4 a8[cis,] | d2 d4 \bar ":|." s8
}
\new Lyrics \lyricmode {
\override LyricText.font-size = #0
У8 по лі _ _ мо -- ги16 - - - ла2 зъ_віт8 ромъ го4 -- _8 во --
ри16 - - - ла2 По4 -- вій віт8 -- ре ти 16 _ _ на ме4 -- не,
щобъ8. я16 не4 _8 чор -- ні2 -- ла.4
}
>>
}](http://upload.wikimedia.org/score/a/u/aun07nw0z61xacv5rahm0ojdxu2szqt/aun07nw0.png)
У полі могила зъ вітромъ говорила:
Повій, вітре буйнесенький, щобъ я не чорніла, 2.
Щобъ я не чорніла, щобъ я не марніла,
Щобъ по мині трава росла, та ще й зеленіла. 2.
И вітеръ не віе и сонце не гріе,
Тільки въ полі край дороги трава зеленіе. 2.
Ой у полі річка, — черезъ річку кладка;
Не покидай, козаченьку, рідненького батька! 2.
Бо якъ батька покинешъ, — самъ марно загинешъ,
Річенькою бистренькою за Дунай заплинешъ. 2.
Бодай тая річка риби не плодила:
Вона мого товариша на віки втопила; 2.
Бодай тая річка куширёмъ заросла:
Вона жъ мого товариша за Дунай занесла. 2.
Летить крячокъ по-надъ моремъ, та й летячи кряче,
Сидить козакъ біля моря, та й сидячи плаче. 2.
Летить крячокъ по-надъ моремъ, ніжки червоненьки,
Помірае на чужині козакъ молоденький. 2.
Ой у полі орелъ літаючи кряче,
Ходить мати въ чистімъ полі, питаючи плаче: 2.
«Сизий орле, сизий орле, ти скрізь же літаешъ:
Чи не бачивъ мого сина, — де вінъ пробувае.» 2.
— «Въ полі, мати, въ полі, мати, синъ твій пробувае,
На зеленій травиченьці коня попасае.»