Україна в міжнародних відносинах/4/Ужгородський національний університет

Матеріал з Вікіджерел
Україна в міжнародних відносинах.
Енциклопедичний словник-довідник.
Випуск 4

під ред. Миколи Варварцева

Ужгородський національний університет
Київ: Інститут історії України НАН України, 2013

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ — перший в історії Закарпаття вищий навчальний заклад, заснований у жовтні 1945 після возз'єднання краю з радянською Україною в складі СРСР. У 1946 в університеті на 4 факультетах — історико-філологічному, біологічному, хімічному та медичному почали працювати 15 кафедр, 42 викладачів, у т. ч. 1 професор і 9 доцентів, та навчалися 168 студентів. Допомогу в розбудові університету надали близько 50 науково-дослідницьких інститутів та вузів СРСР. З 2000 — національний університет четвертого рівня акредитації.

Нині у складі університету 15 факультетів: фізичний, математичний, хімічний, біологічний, медичний, історичний, філологічний, економічний, юридичний, міжнародних відносин, інженерно-технічний, географічний та факультети романо-германської філології, післядипломної освіти, фізичного виховання та спорту, філія Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, підготовче відділення на правах факультету. На 82 кафедрах працюють понад 2 тис. співробітників, у т.ч. близько 680 викладачів і понад 235 наукових співробітників. Серед них понад 100 докторів наук, професорів і 400 кандидатів наук, доцентів, 9 лауреатів Державної премії в галузі науки і техніки та близько 30 заслужених діячів науки, народної освіти, медицини, культури України. Зокрема, на історичному факультеті в різні часи працювали або працюють М.М. Лелекач, Ф.М. Потушняк, І.М. Гранчак, Я.І. Штернберг, І.Г. Шульга, М.В. Троян, Г.В. Павленко, Е.А. Балагурі, В.І. Ілько, Т.М. Сопко, В.І. Худанич, М.П. Тиводар, В.Є. Задорожний, Д.Д. Данилюк, І.О. Мандрик, О.С. Мазурок, М.М. Вегеш та інші відомі вчені. Університет готує спеціалістів за 24 напрямками з 41 спеціальності:у 2005 тут навчалося близько 12 тис. студентів. Усього випускниками університету за роки його існування стало понад 60 тис. спеціалістів різного профілю.

В університеті функціонують науково-дослідницькі підрозділи: виробнича група науково-дослідної частини, відділи аспірантури та докторантури, науково-технічної інформації та патентний, інститути фізики і хімії твердого тіла, фітотерапії, карпатознавства і державного управління та регіонального розвитку, СКТБ засобів оптичної обробки інформації та ІЧ-техніки «Квант», проблемна лабораторія фізичної електроніки з лабораторією космічних досліджень і міжгалузева лабораторія охорони природних екосистем, служба радіаційної безпеки, інформаційно-обчислювальний центр, бізнес-центр і центр гунгарології, а також наукова бібліотека з книжковим фондом понад 1,5 млн. примірників книг і журналів, у т.ч. значною колекцією інкунабулів, палеотипів та рукописів різними мовами, ботанічний сад, археологічний і зоологічний музеї, високогірна біологічна база, видавництво. Науковцями університету видано близько 600 монографій та понад 200 підручників і навчальних посібників. З 1947 по 1963, наприклад, вийшло 50 томів періодичного видання — «Наукових записок», з 1992 по 2002 — 20 випусків видання з історії «Carpatica — Карпатика», видаються також різні за профілем серії «Наукового вісника Ужгородського університету», в т.ч. історична (у 2011 вийшов 27-й випуск), навчально-методичні посібники, наукові й науково-популярні праці тощо.

Університет має широкі міжнародні зв'язки: станом на 2005 здійснювалось міжнародне співробітництво на договірній основі з 42 вузамипартнерами 13 країн світу. Серед почесних докторів (Doctor Honoris Causa) УНУ — відомі вчені зарубіжних країн.

У різні часи університет очолювали ректори: С.В. Добош (1945), А.М. Курішко (1945–1949), В.Г. Ткаченко (1949–1956), І.І. Ленарський (1956–1961), Д.В. Чепур (1961–1977), В.Г. Шульга (1977–1980), В.І. Лендєл (1980–1988), В.Ю. Сливка (1988–2004), В.І. Русин (2004–2005), М.М. Вегеш (2005–2011), Ф.Г. Ващук (із 2012). У червні 2013 відбулося об'єднання Ужгородського національного університету і створеного у 1995 в Ужгороді Закарпатського державного університету.

Літ.: Ужгородський державний університет. Довідник / Упорядник В.Л. Микитась. — Ужгород, 1970; Гранчак І.М., Довганич О.Д., Сливка В.Ю., Туряниця В.В. Осередок освіти, науки, культури. Ужгородському державному університету — 50 років. — Ужгород, 1995; Основні друковані праці викладачів та співробітників Ужгородського державного університету (1946–1990). — Ужгород, 1993; Закривидорога О.Д., Федака Я.І. Видавнича діяльність університету (1945–1975 рр.) (До 55-річчя Ужгородського державного університету) // Науковий вісник Ужгородського державного університету. Серія: Історія, вип. 4. — Ужгород, 1999; Мандрик І.О. Розвиток історичного факультету Ужгородського державного університету за 55 років // Там само, вип. 5. — Ужгород, 2000; Ужгородський національний університет на порозі ІІІ тисячоліття. — Ужгород, 2005; Наукова еліта Закарпаття: Доктори наук, професори Ужгородського національного університету / Передм. М.М. Вегеша. — Ужгород, 2005.

С.В. Віднянський.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.