Українська Центральна Рада й її Унїверсали/Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою

Матеріал з Вікіджерел
Українська Центральна Рада й її Унїверсали
Мих. Грушевський
Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою
• Цей текст написаний желехівкою. Київ: Друкарня товариства «Т. Барський», 1917
Як порозумів ся Ц. Рос. Уряд з У. Ц. Радою.

Під впливом Унїверсалу Ц. Рос. Уряд рішив зійти з свого відпорного становища. Мінїстри соціалїсти заявили, що він повинен поправити свою помилку. Два днї після оголошення згаданої формули Юридичної Наради, 16 червня, вийшла відозва його „до братів Українцїв“, де Ц. Р. Уряд заявляв своїм обовязком „прийти до порозуміння з громадськими демократичними орґанїзаціями України про ті переходові заходи, які можуть і мусять бути прийняті в будущинї для забезпечення прав Українського народу в місцевій адмінїстрації, самоврядуванню, школї й судї, і підготовлять перехід до того свобідного устрою, що Вкраїна мусить одержати з рук Учредительного Зібрання“. Доволї неясно се було. Несмачні були заклики тої ж відозви, аби Українцї не йшли „погибельною дорогою роздроблення сил визволеної Росії, не відривали ся від спільної батьківщини, не вносили братовбійчої усобицї в народнї ряди“, і т. д. — так наче б Ц. Р. Уряд дивив ся на українську справу очами ворожих Українцям ґазет. А найбільше непорозуміння викликало, що Ц. Р. Уряд зберав ся про все се порозумівати ся з якимись неназваними „демократичними орґанїзаціями“. Не ясно було, чи Ц. Р. Уряд має на гадцї У. Ц. Раду, тільки з амбіції не хоче сказати, що рішаєть ся направити свою помилку і війти в порозуміннє з нею, — чи справдї хоче поминути центральний орґан Українського Народу і шукати опори в якихось иньших орґанїзаціях. Тому відозва не викликала нїякого спочутя в українських кругах.

Так само не ясно звучала звістка, тиждень пізнїйше (24 червня), про комісію, вибрану Ц. Р. Урядом з громадських дїячів ріжних партій, з товаришом мінїстра кн. Урусовим на чолї, що має виїхати до Київа, аби „нарадою з полїтичними дїячами“ вияснити становище У. Ц. Ради і „мотиви опублїкування унїверсалу“. Неясні завдання сеї комісії нїкого не вдоволили, нїхто не хотїв брати в нїй участи, і її слїдом же відмінено. Мінїстри-соціалїсти прийшли до переконання, що від розмов треба перейти до дїла — задоволити Українцїв і залагодити крізу. В росийських кругах величезне вражіннє зробило сформованнє, на місце комісій при У. Ц. Радї, одного виконавчого орґану — „Ґенерального Секретаріату“, або як його стали називати в сих кругах — українського мінїстерства. Петербуржан велико вразила также ґрандіозна українська манїфестація салдатів і робітників, що відбула ся в Петербурзї в недїлю 25 червня і заявила свою солїдарність і послух У. Ц. Радї. Другого же дня мінїстри Терещенко і Церетелї з широкою повновластю для полагодження української справи виїхали в ставку, щоб там порозуміти ся з главноком. Брусіловим і мін. Керенським і з ним разом виїхати до Київа, для порозуміння з У. Ц. Радою. 29 і 30 червня вони відбули наради з У. Ц. Радою — її Презідіумом і Ґен. Секретаріатом. Порозуміння було улекшене тим, що саме перед тим, дня 25 і 26 червня в Киіві прінціпіально намітило ся вже порозуміннє з неукраїнськими демократичними орґанїзаціями, що до їх приступлення до У. Ц. Ради. Себто вже намітив ся той ґрунт, на який хотїли поставити дїло мінїстри-соціалїсти: передати Ґен. Секретаріатови вищу краєву власть під умовою, щоб У. Ц. Рада порозуміла ся з місцевою не-українською демократією і прийняла до себе її представників. Вироблений спільно з мінїстрами текст нового унїверсалу був ухвалений У. Ц. Радою 30 червня і після того як рада мінїстрів потвердила згоду, дня 2 червня, не спинивши ся перед протестом і виходом з мінїстерства мінїстрів кадетів, текст унїверсалу був потверджений і оголошений У. Ц. Радою, разом з деклярацією Р. Ц. Уряду.