Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода/Бібліографічний покажчик розвідок про Сковороду

by Дмитро Багалій

◀ Загальна філософська концепція Г. С. Сковороди, вивчена з його творів

Український мандрований філософ Гр. Сав. Сковорода Дмитро Багалій Бібліографічний покажчик розвідок про Сковороду

 

РОЗДІЛ ШОСТИЙ

 

Бібліографічний покажчик розвідок про Сковороду

 

Існує кілька покажчиків розвідок про Г. С. Сковороду

1) При життєпису Сковороди, що склав Г. П. Данилевський, разом з реєстром його творів (Х., 1866), 2) мій критико-бібліографічний огляд творів Сковороди та найважливіших розвідок про нього (Х., 1894), 3) спроба бібліографії Л. А. Чижикова (Г. С. Сковорода) в 4-ій книжці „Записок Т-ва імени Шевченка“ у Львові за 1899 рік, (ст. 14), в якій автор, як він сам признався пізніше, скористуючи неповно що до ювілейної літератури про Сковороду, навів бібліографічні матеріяли про твори Сковороди та про критику їх; 4) „Библиографические материалы“ про Гр. Сав. Сковороду того-ж автора в „Изв. Одес. Библ. Общества“, Од. 1913, ст. 30–48; 5) І. Я. Айзеншток склав найповніший покажчик розвідок про Сковороду та його твори, передав цього рукописа в моє розпорядження та зробив кілька критичних приміток з приводу покажчика Л. А. Чижикова; за це я висловлюю йому щиру подяку. Але не торкаючись їх, я зупинюсь на теоретичній частині покажчика Л. А. Чижикова тому, що автор в ньому торкається також видання творів Г. С. Сковороди, яке вийшло за моєю редакцією, та порівнює його з пізнішим виданням Вол. Бонч-Бруєвича; я вже зупинявся на цих двох виданнях, але-ж неможу не спростувати однієї несправедливої догани, яку без жадної підстави висловив автор і історико-філологічному товариству, що видало мою працю, і мені, як її редакторові. Похваливши спочатку ювілейне видання Товариства і мене, як збирача, за мою нелегку й старанну працю бібліографічних розшукань, Л. А. Чижиків вказує далі на хиби проредагованого мною видання, а саме — на те, 1) що видання неповне, 2) що не наведено хронологічних та топографічних дат, 3) що нема жадних коментарієв до творів, а надто до листів, 4) що нема покажчиків. І хоч автор цілком справедливо з'ясовує всі ці хиби тим, що видання це було зроблене на швидку руку, однак він не вважає можливим вибачити їх, зазначаючи, що ініціятори мали в своєму розпорядженні більше ніж треба часу для видання творів Г. С. Сковороди — ціле сторіччя (!?). Зрозуміло, що автор, який так легковажно ставиться до хронології, говорить цілковиті нісенітниці, бо я почав працювати над своїми історичними розвідками 1883 року і систематично збирати рукописи Г. С. Сковороди тільки 1893 року. Історико-філологічне Товариство виникло у Харькові 1876 року і до моїх нахідок нічого й не знало про те, що існує багато автографів Сковороди. Автор висловлює догану Товариству за те, що воно видало твори Г. С. Сковороди дуже поспішно, але, очевидно, що всі мали-б більше право нарікати на Товариство, коли-б воно не видало творів Сковороди до ювілею сотих роковин зо дня смерти Сковороди; автор також нічого не згадує про той факт, який він дуже гарно сам знає, а саме про те, що я, після цього ювілейного видання, виготував був до друку й 2-й том творів Сковороди, який був-би потрібним додатком до першого, але не міг його видрукувати з незалежних од мене обставин.

„Зазначені дефекти Харківського видання наукового товариства, каже Л. Чижиків, ставлять це видання поруч з другими комерційними виданнями, нітрохи не наближаючи його до наукових видань класиків, яким, на думку видавців, йому належало бути“ (ст. 32). Справжня, критика як наприклад, такого відомого вченого, як небіжчик Л. Н. Майков, в Журналі Мин. Нар. Просв.,1894, № 12, ст. 420–430, зовсім инакше поставилась до Харківського видання, але з цією критикою Л. А. Чижиків цілком не знайомий. Що до кваліфікації цього видання, як видання „дорогого“, „комерційного“, то скажу лишень між иншим, що я персонально за всю свою величезну працю по цьому виданню, до якого увійшла і моя, за власним виразом Чижикова, „надзвичайно гарна праця, присвячена докладним дослідам над життям та творчістю Сковороди та ревізії усього бібліографічного матеріялу до 1894 р. про Сковороду“, — одержав, яко гонорар, лише один примірник цього видання. Товариство також не мало на меті якихось комерційних прибутків, бо видало на свої кошти всього 600 примірників та частину розіслало безплатно, а частину продало по 4 карб. за примірник зі звичайною знижкою, яку ціну навіть на той час не можна визнати дорогою. Видання Вол. Бонч-Бруєвича Л. А. Чижиків вважає незрівняно кращим за Харківське і не називає його комерційним, — цим ще більше підкреслюючи глибоку різницю між ними з цього боку. Звичайно, так гадати йому ніхто не має права заборонити, бо це його особиста справа. Не знаю, одначе, чи не змінились його погляди після того, як він прочитав мій критико-бібліографічний огляд видань творів Г. С. Сковороди в „Изв. отд. рус. яз. и слов. печ. Акад. Наук“, 1914 р. кн. 3-я, т. XIX, ст. 1–58, де я навів досить цікаві фактичні відомості й про Харьківське і про Петербурзьке видання творів Сковороди. Взагалі, можна висловити жаль, що Л. А. Чижиків не обмежився на ролі бібліографа, для якої в нього є хист, та війшов, як видко, в цілком невідповідну для нього „стать“ (вираз Сковороди) критика всього видання, де виявив усю свою непідготованість. Нарешті, треба звернути увагу ще на одне місце, досить незрозуміле для фахівця-бібліографа: на ст. 32-ій він говорить, „нема обіцяного при виданні Багалія“ покажчика латинських листів Сковороди до Ковалинського, що склав проф. І. В. Нетушил. Пообіцяний в оглаві покажчик проф. І. В. Нетушила, справді, в кінці на зазначених сторінках (345–352 ст.) мається і коли бібліограф мав у своїх руках дефектний примірник (бо тільки цим можна з'ясувати це незрозуміле місце), то на думку про цей дефект його повинно було навести хоч-би те, що я посилаюсь на сторінки покажчика в огляді, і він повинен був-би хоч-би з чуття бібліографічної обережности перевірити свій сумнів по инших примірниках. Розглядати покажчик Л. А. Чижикова я не буду, хоч тут можна було-б сказати багато; скажу тільки, що вже те, що його видруковано в спеціяльному виданні, та що його доведено тільки до 1913 року, примусило мене подати, в своїй монографії, бібліографію праць про Сковороду.

1. „Начальная дверь ко христіанскому добронравію“ Сковороди та кілька рядків видавців про його життя — Сіонскій Вестник 1806, ч. III, серпень, ст. 159–179.

2. А. Сопиков. Опыт россійской бібліографіи. Ч. 2, СПБ. 1814, стр. 53.

3. Вас. Маслович. О басне (и) баснописцах разных народов, Х. 1916, стр. 118–119 (тут цікаві думки про байки Г. С. Сковороди).

4. Гес де-Кальве Густав і Вернет Н. — Сковорода, украинский философ (Укр. Вестник, 1817, Х. ч. VI, квітень ст. 108–151, смесь) надзвичайно важливі спогади про Сковороду, в додатку два листи Сковороди до Харківського міського голови Є. Є. Урюпина.

5. Снегирев — Украинский философ Гр. Сав. Сковорода (Отеч. Зап., 1823, ч. XVI, № 42, ст. 96–106; № 43, ст. 249–263) складена на підставі двох попередніх спогадів та рукописного життєпису М. І. Ковалинського.

6. Gregoire Savitsch Skovoroda, philosophe de l'Oukraine (Bul. du Nord, 1828, том III, вересень, зшитки 10 і 11, стр. 149–156 та 240–275); це переклад вище зазначено, статті Снєгірьова, виконаний, як гадав Г. П. Данилевський, Hippolite Masclet, у примітці до статті сказано: traduit par M. M**.

7. П. Н. Кеппен. О составлении словаря харьковских писателей. (Моск. Телеграф, 1828, ч. XXI, № 11 стр. 417).

8. Снегирев. О старинном русском переводе Тита Ливія (Ученые записки Моск. У-та 1833, ч. I, стр. 695); тут говориться, що на закладці з паперу в одному томі перекладу Т. Лівія, виконаного вчителем Чернігівського колегіума 1716 р., написано немов-би рукою Григорія Савича Сковороди, відомого під іменем українського філософа: „Году (1688?) месяца мая, в 29 день, купил Сковорода, дал восемь алтын“. Тут якесь непорозуміння, а надто що до хронології; бажано перевірити цей факт.

9. Хіждеу. Сократ і Сковорода. (Одеск. Вестн. 1838, № 57, стр. 145–146).

10. И. С. р. з. к (Ізм. І. Срезневський). Отривки из записок о старце Гр. Сковороде, укр. філос. (Утренняя Звезда. Х, 1834, кн. I, стр. 67–92) — надзвичайно цікава стаття відомого славіста, з портретом Сковороди, приміткою Г. Ф. Квітки та з повним текстом його пісні „Всякому городу нрав і права“.

11. Ізм. І. Срезневський — Взгляд на памятники укр. нар. слов. (Уч. Зап. Московск. у-та, 1834, ч. I, стр. 134–150).

12. А. (Хіждеу) Григорій Варсава Сковорода. Ист. крит. очерк. Отрывок первый: общее основное понятие о Сковороде, из'ясненное из его собственного сознанія. С приложеніем Сковородинского Идіотикона. (Телескоп, 1835, ч. XXVI, № 5, стр. 1–42. № 8, стр. 151–178), стаття, якою користувалось багато пізніших дослідувачів філософії Сковороди.

13. Евецкий Орест. Замечаніе на ст. Хіждеу — Григорій Варсава Сковорода. (Молва, 1835, т. X, № 36, стр. 151–154).

14. И. Срезневский. Майор — повесть. (Моск. Наб. 1836, ч. XI, стр. 205–238, 435–468, 721–739); тут автор розповідає про один випадок у житті Сковороди — про те, як Сковорода бажав одружитися з дочкою майора — випадок, якого, напевне, не було справді, — також подано характеристику старчика.

15. Гр. Сав. Сковорода. (Картины света, энциклоп. живоп. альманах на 1836 г., М., 1836); тут при оглаві статті вміщено портрет Сковороди, перелітогр. з „Утр. 3в.“; стаття це є лише скорочення статті Снєгірьова.

16. „Убогій Жайворонок“ Сковороди. М. 1837. Изд. Моск. Человеколюбивого Общ. (тут у передмові є короткі біографічні відомості Макарова та Рішетникова про Сковороду та примітки).

17. Арх. Гавриил. Исторія русской философии. Каз., 1840 г., ч. VI, стр. 53–70 (тут автор подає виклад філософської системи Сковороди, який він цілком позичив, як це довів я в статті при Харківському виданні творів Сковороди, з статті Хіждеу; цією працею, одначе, користувались навіть деякі новітні біографи Сковороди).

18. Письмо к издателю Молодика В. Н. Каразина и выписки из писем Г. С. Сковороды. Изм. Ив. Срезневского (Молодик на 1844 р., вид. И. Е. Бецьким. Х., 1843, стр. 229–234 та 234–244).

19. Ив. Фил. Вернет. (Современник, 1847, т. I, стр. 187–189) (Відносини між Вернетом та Сковородою).

20. Портрет Г. С. Сковороди (Иллюстрація, 1847, IV т., стр. 24).

21. Арендаренко. Зап. с Полт. губ. П. 1848–1856.

22. Н. А. Баталін. Анекдот о Г. С. Сковороде (Москвитянин, 1849, ч. XXIV. отд. III, стр. 68) — про зустріч Г. С. Сковороди з єп. Тихоном у Острогозську.

23. Мацкевич. Г. С. Сковорода. (Кіев. Губ. вед. 1851, № 17, стр. 129–132, № 18, стр. 137–141).

24. Геннади — Указ. біогр. сведеній о замечательных людях Малороссии. (Черн. Губ. Вед., 1855, № 8 та 1856, № 16) — тут і про статті, що торкаються Сковороди.

25. В. Аскоченський. Гр. Сав. Сковорода. (Кіев. Губ. Вед., 1855, №№ 42–44) — уривок з другого тому твору Аскоченського „Кіев є древнейшим училищем его Академией“; у примітці Аскоченський говорить, що оригінал рукопису життєпису Сковороди Ковалинського він подарував М. П. Погодіну 1850 р., потім він перейшов в Петербурзьку Публічну Книгозбірню; але його здається там нема, та й напевне ледве чи це був оригінал рукопису Ковалинського, бо автограф його та виправлений список переховуються в Моск. Рум. Музеї, де й були відшукані мною.

26. Аскоченский. Киев. 1856, ч. II, стр. 129–140 і 519–520.

27. Гр. Сав. Сковорода. (Пам. кн. Кіевской губ. Н. Чернишова, К., 1858, стр. 105–122) — компіляція по друкованих материялах.

28. Федоровский. О Харьковском коллегіуме. (Харьк. Губ. вед., 1858 г., № 12, стр. 192–193).

29. Филарет. Ист. ст. он. Харьк. еп, I, 125.

30. Сочинения в стихах и прозе Гр. Сав. Сковороды. (тут є короткий життєпис Сковороди).

31. К-вскій Вс. Рецензія на сочиненія Сковороды (Рус. Слово, 1861, № 7, II отд., стр. 46–50).

32. Н. Костомаров. Слово о Сковороде (Основа, 1861, № 7, стр. 176–179) — з приводу рецензії Крестовського.

33. Крестовскій Всеволод. Ходатайства Костомарова по делам Сковороды и Срезневского (Рус. Слово, 1861, № 8, отд. II, стр. 78–87) — одповідь Костомарову.

34. Костомаров, Н. И. Ответ на ст. Вс. Крестовского (Основа, 1861, № 8, стр. 1–14).

35. Рецензии на изданіе сочиненій Сковороды Лисенкова и на заметки Крестовского. — в Петерб. Вед. 1861, от 12 декабря в Русск. Инвал. 1861, № 191, в Сев. Пчеле, 1861, № 158.

36. А. Камышанский. Г. С. Сковорода, Біограф. очерк (Воронеж. Лит. сборник, вып. I, 1861. Воронеж, 1861, стр. 249–264).

37. Кулиш. Климентий. (Основа 1861, № 1, 159); егоже. Котляревский (там-же, 256).

38. Халявский Орест (Гр. Петр. Данилевський). Сковорода, укр. деятель XVIII в. (Основа, 1862, №№ 8–9, стр. 1–96) — стаття ця потім увійшла в „Украинскую Старину“ Г. П. Данилевского.

39. Пекарский. Представители Киевской учености. Отеч. Зап. 1862, (т. 140–141).

40. Филарет. Обзор русской духовной литературы, изд. 2, кн. 2, Чернигов.

41. Пыпин, А. Н. и Спасович. Обзор истории слав. литератур. СПБ., 1865, стр. 218–220.

42. Г. П. Данилевский. Украинская старина. Х., 1866, стр. 1–96, — одна з найкращих монографій про Сковороду.

43. Сковорода Г. С. (Памятн. кн. Полт. губ. на 1866 г. Полтава, 1866).

44. Жизнеописание соотечественников, изд. Вольфа. СПБ, 1866, т. II, стр. 215–227.

45. Г. С. Сковорода. (Иллюстрированная Газ. 1866, № 49 життєпис з портретом).

46. Необходимое дополн. — приложение к Наст. Слов. Толля, СПБ., 1866, стр. 466).

47. Ефремов, Мат. для исторіи рус. лит. СПБ, 1867, стр. 213.

48. Гр. Сав. Сковорода, странствующий укр. философ. Характеристика. (Кіевлянин, 1868, № 19).

49. Сухомлинов М. И. Разбор сочиненія Г. П. Данилевского „Укр. Старина“ (отчет об XI присуждении Увар. наград, 1868, стр. 65–70).

50. Ливанов. Раскольники ий острожники, т. II, СПБ. 1870, стр. 288–298.

51. Ливанов. Укр. философ. Г. С. Сковорода среди молокан и духоборцев. (Новое Время, 1869, № 168) — на жаль у автора нема вказівок на його рукописні джерела.

52. Ровинский Д. А. Словарь русских гравированных портретов, СПБ, 1872, стр. 151.

53. Воспоминания Ф. П. Лубяновского. (Рус. Архив, 1872, № 1, стр. 106, 107, 108 и отд. оттиск) — тут кілька коротких, але надзвичайно важливих відомостей про навчання Сковороди в колегіумі та про вплив його на простий нарід.

54. Березин, Рус. Энц. словарь, т. 14, СПБ., 1874.

55. Неустроев. Мет. роз. о рус. повр. изд. СПБ., 1875, стр. 181.

56. Гр. Сав. Сковорода, укр. философ XVIII в. (Друг народа, 1875, № 6, стр. 82–84, № 7, стр. 98–99).

57. Милюков А. Русская литература, СПБ., 1875, стр. 14 — про Сковороду, як письменника з загально російськими інтересами.

58. Строев. Списки іерархов, СПБ., 1877, стр. 9.

59. А. Н. Пыпин і Спасович В. Д. История слав. литератур. СПБ., 1877, т. I. стр. 356–357.

60. Сумцов. О принесенной в дар Харьк. ист.-фил. общ. рук. Сковороды „Изр. Змій“ (Х. губ. Вед. 1879, № 434).

61. Пассек. Из дальних лет, СПБ. 1879. I, 268–269.

62. Петров Н. И. Южнорус. литература XVIII в., преимущественно драматическая (Рус. Вестн. 1880, стр. 529–534; тут іде мова про містицизм Сковороди, про відношення його до мартиністів та масонів та надруковано кільки пісень Сковороди, записаних Прокоповичом и Кибальчичом.

63. Н. И. Петров. Очерки из укр. литератури (Ист. В., 1880, № 8, стр. 593).

64. Петров Н. И. Очерки из истории укр. литератури XVIII в., К., 1880, стр. 19, 26 и 93.

65. Бичков. Отчет о деятельности 2 отд. СПБ. 1881, стр. 24.

66. Новицкий. Духоборцы. К. 1882.

67. Потебня. К истории звуков. Варшава. 1881, II, 24–25.

68. Нос. С. Украинский Соломон. (Киевская Старина. 1883. № 7, стр. 495–505.

69. Булашев Ириней. К., 1883, стр. 15.

70. Филарет. Обзор. рус. дух. лит. СПБ, 1884, стр. 36.

71. Яновский. Укр. философ Г. С. Сковорода и его нравственно-филос. учение (Полт. епарх, Вед., 1884, № 5).

72. Краткая биография (Сковорода (Харьк. кал. на 1885 г.).

73. Житие Сковороды, описанное другом его М. И. Ковалинским с предисловием Н. Ф. Сумцова, Киев. Стар. 1886, № 9, стр. 103–150 — у передмові примітка М. Ф. Сумцова про науку Сковороди.

74. Устинов. Лит. Харьк. губ. Х., 1887, стр. 21, 23, 26 і др. — (бібліогр. замітки про твори Сковороди).

75. Багалей, Д. И. Ист. етногр. и топ. заметки о Харьк. губ. (Харьк. Сборн. на 1888 год, стр. 14–15) — цікавий лист Креміни до П. С. Єфименка, про могилу Сковороди.

76. Рус. пов. Шевченка. К. 1888 р.

77. Сб. Рус. Общ. т. 62-й, СПБ., 1888 г.

78. Ровинский. Подробный словарь русск. грав. портретов, т. II СПБ., 1889, стр. 1642 — вказані гравіровані портрети Сковороди.

79. Д. И. Багалей. Засел. Харьк. края и общий ход его культурного развития, Х. 1889, стр. 15–17, 20 (див. також його-ж „Очерки из русск. ист.“ II).

80. Иберветейнце. Ист. новой философии, СПБ, 1902, стр. 533.

81. Вл. Ламанский. Изм. Ив. Срезневский М., 1890, стр. 3, 4, 33.

82. Л. Б. Вейнберг. Гр. Сковорода — письмо его к наместнику Черткову (Русск. Стар., 1891, № 8, 403).

83. Каразин и Мазаев. Опыт словаря псевдонимов русск. пис., СПБ., 1891.

84. А. Н. Пыпин. Истор. русск. этногр. III, этногр. малор. СПБ., 1891, стр. 94.

85. Иконников. Опыт рус. историографии, т. I. к., 1892, стр. 966.

86. Всев. Изм. Срезневский. Український Альманах (Киев. Стар., 1893., № 1, стр. 31–32).

87. — Зоря, 1893, стор. 31.

88. Н. Ф. Сумцов. Современная малорус. этнография, ч. 1, 1893, стр. 55–56.

89. Данилевський. Сочинения, СПБ., 1893, т. 8-й передрук розвідки про Гр. С. Сковороду).

90. А. А. Котляревский. Сочинения, СПБ, 1893, I, стр. 24, 50.

91. Отчет о лекции А. Ефименко, прочитанной в Харькове 20 ноября 1893 г. (Философ из народа) Харьк. Губ. Вед. 1893, № 304).

92. Трубачев Г. П. Данилевский, СПБ., 1893.

93. Об издании сочинений Г. С. Сковороди. От Харьк. ист. фил. общ. (Вопросы философии и психологии, 1894, кн. 3-я, стр. 489–490).

94. Гр-в Вл. Укр. фил. Гр. Сав. Сковорода. (Волгарь, 1894, № 257).

95. Гр-ев А. По поводу статьи Ефименко. (Волжский Вестник., 1894 № 43).

96. А. Н. Ефименко. Философ из народа (Книжка Недели, 1894, № 1, стр. 7–30) — видатна стаття, яка малює Сковороду в його історичній обстановці.

97. А. Я. Ефименко. Личность Сковороды, как мыслителя. (Вопросы фил. и психол., 1894 кн. 25-я, ноябрь, отд. I, стр. 419–444) — оригінальна та глибока оцінка філософської системи — реферат цей був зачитаний в засіданні Моск. п. тов. (Відчит про засідання в Руск. Вед., 1894, № 309).

98. Рецензія Л. Н. Майкова на Харківське видання творів Г. С. Сковороди (Ж. М. Н. Пр. 1894, № 12, стр. 420–430) — мотивована оцінка видання „приготованого, за словами критика, з додержанням наукових вимог“, з важливими вказівками та додатками.

99. Д. И. Багалей. К юбилею укр. фил. Гр. Сав. Сковороды. (Киев. Стар., 1894, № 8, стр. 268–276).

100. Юбилейное чествование памяти Гр. Сав. Сковороды в Харькове (Киев. Стар., 1894, № 12, стр. 461–474).

101. Д. И. Багалей Заметки о рукописях Г. С. Сковороды (Киев. Стар., 1894, № 9, стр. 463).

102. А. Лазаревский. К поминкам по Сковороде (Киев. Стар. 1894, № XII, стр. 296–297 — про те, як Сковорода вступив учителем до Томар).

103. Ф. А. Зеленогорский. Философия Г. С. Сковороды (Вопросы филос. и психол. кн. XXIII, май, отд. I, стр. 197–234; кн. XXIV, сент., стр. 281–315, — дуже гарна стаття, надто по місцях, де є порівнання науки Сковороди з грецькою філософією, спочатку була зачитана, як доклад у Харківському історико-філол. тов. (Сборник Х. ист. фил. общ., т. 6-й); на підставі цієї монографії було написано статтю „Странствующий укр. философ Гр. Сав. Сковорода“ (Прав. Вестн., 1894, № 238).

104. Житие Гр. Сав. Сковороды — Ковалинского, с портретом Сковороды, Х. 1894, изд. Губ. Стат. Ком.

105. С. Р. (-усова). Гр. Сав. Сковорода укр. учитель и философ (Мир Божій. 1894, № 11, ноябрь, стр. 48–72) тут подано розгляд педагогічних ідей Сковороди.

106. С. Р. (-усова). Странствующий укр. философ Гр. Сав. Сковорода (Киев. Слово, 1894, № 2441–2443).

107. А. Ч. Памяти Сковороды (Х. Губ. Вед. 1894, №№ 280 и 283).

108. Юбилейное чествование памяти Сковороды в Харькове (Киев. Стар., 1894, № 12, стр. 461–474).

109. Письма Сковороды к свящ. Я. Правицкому. З передмовою та примітками Вс. Ізм. Срезневського (Бібліограф, 1894, вып. I, стр. 1–22) з портретом Сковороди.

110. Стеллецкий Ник. Странствующий укр. философ Гр. Сав. Сковорода (Труды Киевск. Дух. Ак., 1894, № 7, стр. 449–479, № 8, стр. 608–629).

111. Д. П. (Миллер). Г. С. Сковорода (Южн. Край. 1894, №№ 4745, 4760, 4763).

112. Г. Сковорода (з портретом) Нива. 1894, № 42, стр. 1002).

113. Сочинения Г. С. Сковороды, собранные и редактированные проф. Д. И. Багалеем. Юбилейное издание, (1794–1894). С портретом его, видом могилы и снимками с почерка, 7-й том Сборника Харьк. Ист. фил. общ. Х. 1894, CXXXI 132, 352 стр).

114. Памяти Сковороды. Сковорода, как лингвист (Филол. обозрение, 1894, т. VII, кн. 2-я стр. 290 и след.) — спеціяльна розвідка про латинську, грецьку мову в творах Сковороди.

115. C. Р. (усова) Странник Гр. Сав. Сковорода. Изд. Харьк. общ. гр. Х. 1894, 31 стр.

116. Іван Франко — рецензія на видання творів Сковороди під ред. Д. І. Багалія (Зап. Наукового Товариства імени Шевченка у Львові, т. V. стр. 79–83).

117. Пісочінець. Гр. Сковорода, його життя і діяльність (Зоря, 1894, взято у С. Єфремова).

118. Лаврецький С. Укр. філософ Г. С. Скворода (Правда, 1894; узято у С. Єфремова).

119. А. С. Лебедев. Г. С. Сковорода, как богослов (Вопросы фил. и псих., 1894, кн. XXVII, стр. 170–177).

120. С-а. Ал. Ефименко. Замітка про Сковороду с Зап. Наук. Т-ва у Львові, IV, стр. 197).

121. С. Лаврецький — рецензія на статтю Зеленогорського (там-же, V, стр. 78).

122. Д. И. Багалей. Укр. фил. Гр. Сав. Сковорода (Киев. Стар., 1895, № 2, стр. 145–169, № 3, стр. 265–294, № 6, стр. 272–300) — продовження (незакінчене) розвідки, надрукованої при Харківському виданні творів Сковороди.

123. Никольський. Украинский Сократ (Истор. Вестник 1895, № 4, стр. 215–222).

124. Проф. Ф. А. Зеленогорский. Памяти Г. С. Сковороды (Зап. Харьк. у-та, 1895, кн. 4-я, стр. 109–118).

125. Филос. ежегодник под ред. Калубовского М. 1905–1906 г., — бібліогр. огляд вид. Сковороди.

126. Рецензія на Харьк. изд. сочин. Сковороды (Вестн. Европы, 1895, № 1, стр. 407–412).

127. Сковорода Гр. Наст. Энц. Сл. Гранат. СПБ, 1895, т. VII.

128. Д. И. Багалей. Г. С. Сковорода, его учение, жизнь и значение. (Сборн. Харьк. Ист. фил. общ., 1896, т. VIII, стр. 52–67) — промова на ювілейному засіданні пам'яти Сковороди в Укр. філ. т-ві 13 листопаду 1894 р.

129. Переписка Грота с Плетневым, СПБ, 1896, стр. 511, 513, 515.

130. Проф. Ф. А. Зеленогорский. Памяти Г. С. Сковороды. (Сбор. Харьк. Ист. фил. общ., т. VIII, 1896, стр. 43–51) — промова на засіданні т-ва.

131. Проф. А. С. Лебедев. Сковорода, как богослов (Сб. Харьк. Ист. фил. общ. т. VIII, 1896, стр. 35–42).

132. Юбилейное чествование памяти Г. С. Сковороды (Сбор. Харьк. ист.-фил. общ., Х. 1896, т. VIII).

133. С. Т. Рецензія на ст. Зеленогорського (Зап. Наук. Тов. т. XIII, стр. 4–5).

134. Кирьяков. Укр. Сократ по поводу 175-летия со дня рождения Сковороди (Образование, 1897, № 9).

135. Демков. История русск. педагогии, ч. 2-я, СПБ, 1897, стр. 515–548 — просторий начерк, в основу якого покладено твори Сковороди.

136. Барсуков. Жизнь и труди Погодина, т. 12-й, СПБ, 1898.

137. Кудринский. Философ без системы (Киев. Стар. 1898, № 1, стр. 35–63, № 2, стр. 265–282, № 3, стр. 436–456) — цікава спроба характеристики філософії Сковороди.

138. Вл. Ламанский. И. И. Срезневский. (Біогр. словарь проф. Петерб. у-та, 1889–1894, т. II, СПБ, 1898 стр. 218, 219, 250).

139. Неустроев. Указатель к русск поврем. изд., СПБ, 1898, стр. 624.

140. Проф. Д. И. Багалей. Опыт ист. Харьк. у-та. т. I-й, Х. 1893–1898, стр. 3, 25–33, 36–37, 40, 51, 61, 849, 894, 1098.

141. Верховец Я. Д. Гр. Сав. Сковорода, укр. философ-проповедник. СПБ, 1899, (рецензія на цю листівку — Русск. Стар., 1900, май, на обл.).

142. Памяти Г. С. Сковороды (Киев. Стар. 1899, № 2, отд. II, стр. 94) — думка про те, що потрібно влаштувати школу його імени.

143. (Л. Чижикова). Г. С. Сковорода. Спроба бібліографії (Зап. Наук. Тов. імени Шевченка, 1899, т. XXX, кн. IV. ст. 1–4).

144. П. Житецкий. Энеида Котляревского й древнейший список ее (Киев. Стар., 1899, ноябрь, стр. 136–152) — дуже важлива праця фаховця про мову та стиль Сковороди.

145. Д. И. Эварницкий. Укр. поет и философ Сковорода. (Детское чтение, 1900, № 6, с портретом).

146. Г. С. Сковорода, с портретом. (Из укр. старины, альбом, с рис. изд. Маркса, СПБ, 1900, стр. 83–93).

147. В. Н. Перетц. Ист. лит. исследования и мат., т. I. Из истории рус. песни, СПБ., 1900, стр. 237–238, — тут про вірші Сковороди в переробці І. П. Котляревського.

148. Біографія Сковороди (Энц. Слов. Брокгауза и Эфрона, 59 полутом, СПБ, 1900).

149. Данилевский Г. П. Монография о Сковороде, без библиографического указателя. (Сочинения, изд. Марксом, СПБ, 1901, т. XXI, стр. 25–94) — передрук з попереднього видання.

150. Краснюк М. Религиозно-философские воззрения Сковороды (Вера и Разум) 1901, август-сентябрь, стр. 137–152, 217–236, 365–384, ноябрь, стр. 401–420) — стаття важлива для того, щоб зрозуміти релігійні погляди Сковороди, але написана в надзвичайно церковному дусі.

151. Введенский Ал. Философские очерки. Вып. I, СПБ, стр. 7–8.

152. Сикорский И. А. Нравственное значение личности Вл. Соловьева. 1901, стр. 7.

153. Проф. Петров Н. М. Первый (малороссийский) период жизни и научно-философского развития Г. С. Сковороды (Труды Киевск. Духовн. Академии. 1902, декабрь, стр. 588–618). Реферат, зачитаний на XII арх. з'їзді в Харкові — стаття виключної ваги за-для зовнішнього життєпису Сковороди та за-для характеристики впливу на нього Київської Духовної Академії.

154. Перетц В. Н. Очерки из истории малорос. поєзии XVIII ст. СПБ. 1902, кн. 2-я.

155. Мезнер. Русская словесность, ч. 2-я, СПБ, 1902. стр. 373.

156. Н. П. Булич. Очерки по ист. литературы и просвещения, т. I, СПБ, 1902, стр. 377.

157. Е. Крист. Кобзари и лирники Харьк. губ. (Сборн. Харьк. ист. фил. общ., т. XII, стр. 129, 130, 132).

158. А. В. Ветухов. Материалы о кобзарях и лирниках. (Труды Харьк. Предв. Ком. по устройству XII арх. с'езда, т. I, 1902, стр. 387).

159. Проф. Н. И. Петров. К биографии фил. Сковороды (Киев. Стар., 1906, № 4, стр. 10–18).

160. Леонтовский. Странствующий фил. Г. С. Сковорода, К. 1903.

161. Акад. В. Н. Перетц. Очерки старинной малорусск. поззии, Изв. отд. русск. яз. и слов., 1903, т. VIII, кн. 1-я, ст. 112–119.

162. Д. И. Багалей. Материалы для биографий южнор. научно-лит. деятелей. Письма к Г. П. Данилевскому (окр. відб. з „Киевск. Стар.“) — по різних місцях є згадки про Сковороду: в листах до Г. П. Данилевського, А. Н. Метлинського (стор. 11–13), М. О. Максимовича (24), Ярославського (26), К. Аксакова (55), Ів. Аксакова (59).

163. Альбом выставки XII арх. с'езда, М. 1903, стр. 20, 21, 37, 39, 40.

164. Эрихсон О. Биография Сковороды (Русск. Биогр. словарь, СПБ., 1904, стр. 585–589).

165. Философский словарь под ред. Радлова, СПБ., 1904, коротка афористична замітка про Сковороду, як філософа.

166. Мих. Грушевский, Очерки истории укр. народа, СПБ, 1904 стр. 345–346.

167. Лотоцкий. Забытый реформатор жизни, укр. фил. Сковорода (Вестн. Знания, 1905, № 4).

168. Ефименко Ал. Южная Русь, т. II, СПБ, 1905 — тут передруковано статті: философ из народа, стр. 236–254, та личность Г. С. Сковороды, как мыслителя, стр. 255–275.

169. Альбом к столетию (1805–1906) Харьковского университета. Изд. под ред. проф. Д. И. Багалея А. М. Иваницким (табл. 7).

170. Проф. Д. И. Багалей и Д. П. Миллер. История г. Харькова (т. I-й, Х. 1905, стр. 433–456 и 462–469) — два розділи про Сковороду, як мислителя та поета, написані Д. І. Багалієм.

171. Д. И. Багалей, Н. Ф. Сумцов и В. П. Бузескул. Краткий очерк ист. Харьк. у-та за первые сто лет его существования. Х. 1906, стр. 3, 112, 325.

172. Леонтовский. Характерные черты личности Г. С. Сковороды и его „Змий Израильский“ (в Трудах Полт. уч. Арх. Ком., вып. IV, 1907, стр. 173–210 и отд., Полтава, 1907) — тут трактат Г. С. Сковороди по рукопису Київської Соф. катедри.

173. Рецензія на цю статтю в журн. „Україна“, 1907, жовтень, від. бібл., стр. 133.

174. Леонтовский. Полтавский мыслитель-поэт Г. С. Сковорода и генезис его философии (Тр. Полт. уч. Арх. Ком. вып. V, 1908, стр. 107–133) — тут наведені біографічні відомості, але генези філософії нема.

175. Його-ж. К тексту „Змий Израильский“ (там же, стр. 226–228) — там наведено текст, що автор випадково не видрукував при першій його публікації.

176. Д. И. Багалей. Неизданные сочинения Г. С. Сковороды (резюме реферата) — Тр. XIII арх. с'езда, т. II, М. 1908, стр. 213.

177. Д. И. Багалей. Харьковский педагог и журналист И. Ф. Вернет. (Сбор. Харьк. Ист. фил. общ., т. XVIII, Х. 1909, стр. 188, 190–192 и отд).

178. Куліш. Грицько Сковорода — староруська поема. Твори П. Куліша. (Вид. тов. Просвіта, у Львові. 1909, стр. 285–386).

179. Сочинения, письма и бумаги В. Н. Каразина, собр. и ред. проф. Д. И. Багалеем, Х. 1910, стр. 605, 754, 913.

180. Франко. Нарис іст. укр. літ. до 1890–1910, стр. 62.

181. А. Измайлов. Две легенды. (Л. Н. Толстой и Гр. Сковорода) — Рус. слово, 1910 г., № 253, 3 ноября, — надзвичайно цікаві думки Л. Н. Толстого про Гр. Сковороду.

182. Сумцов. Малюнки з життя укр. нар. ст. Х. 1910, 21.

183. Д. И. Багалей. Костомаровские дни в Воронеже. (Вестн. Харьк. ист. филол. общ, за 1911 год, I-й вып. стр. 28–29) — тут надруковано переписаного автором з автографа листа Сковороди з Гусинки до невідомого від 10-го червня 1788 р.; раніше його надрукував Л. Б. Вейнберг у Рус. Стар.; я висловив гадку, що цього листа Г. С. Сковорода писав комусь з Вороніжських дідичів, напевне, Тев'яшову; Вейнберг гадав, що це лист до прав. нам. Черткова; ця думка, напевне є найправдивішою.

184. В. С. Арсеньев. Нечто о Гр. Сав. Сковороде (Рус. Архив, 1911, № 4, стр. 601–634) — щось незвичайне та дивовижне і для особи, що подала цього документа, і для редактора Рус. Архива. П. Бартенева. Перед цим документом є такий лист Вас. Сер. Арсеньєва до редактора: „Вельмишановний Василь Сергієвич Арсеньєв, який вшанував наше видання, подавши цюю статтю, пише нам: надсилаю Вам рукопис, який зберігався в мене, про малоросійського філософа Гр. Сав. Сковороду, дуже цікавий і ніде, скільки мені відомо, не видрукований; цей панегиричний життєпис, написаний друзями Сковороди, — Звірякою або Ковалевським, не видруковано (?!!) в Харківському ювілейному виданні. Особу російського самостійного філософа (підкреслено автором) змальовано тут яскраво. Ми знаємо, що до нього з пошаною ставилась імп. Катерина і що вона бажала бачити його, під час подорожу до Криму“. „Висловлюємо, додає від себе П. Бартенев, нашу подяку людині, що зберегла релігійно-філософські старі оповідання“ (стр. 601). І зараз на 34 сторінках видруковано не щось нове про Г. С. Сковороду, а простісенько життєпис Г. С. Сковороди Ковалинського, який я надрукував у Харківському виданні. “Тут, звичайно, важливо не стільки те, що В. С. Арсеньєв надрукував, як новий документ, те, що було вже двічі цілком видруковано раніше (проф. Сумцовим та мною), а те, що завдяки В. Арсеньєву помилився і редактор Рус. Арх., бо В. С. Арсеньєв зазначає, що життєписа Сковороди, якого склав М. І. Ковалинський, нема в Харківському виданні. Тут вже не можна гадати, що В. Арсеньєв мав у своїх руках дефектний примірник Харківського видання, бо його надруковано між моєю критико-бібліографічною статтею та листами Ковалинського, зазначено в оглаві книжки та на нього посилаюсь я в своїх вступних статтях. Як це трапилось — це може з'ясувати лишень „шановна людина, що зберігла релігійно-філософські старі оповідання“ — В. Арсеньєв, який висловив свою гадку, що автором цього панегиричного життєпису Сковороди міг бути або Звіряка, або Ковалевський. На жаль, він не наводить ніяких доказів на користь свого винаходу, згідно з яким життєпис Сковороди написав не М. І. Ковалинський, а Звіряка або Ковалевський. Але ні А. П. Ковалевський, ні Звіряка не писали життєпису Сковороди — другий навіть не співчував його богословсько-теологічному світоглядові і тому вже не міг написати панегіричного життєпису Г. С. Сковороди. Це був родич Сковороди — чернець. Сковороду В. Арсеньєв вважає за російського філософа і йому відомо, що він користувався пошаною од імп. Катерини II-ої.

185. В. Ф. Эрн. Жизнь и личность Г. С. Сковороды. (Вопр. фил. и психол., 1911, кн. CVII, № 2, март-апрель, стр. 126–166). — доклад, зачитаний автором у засіданні релігійно-філософського тов., пам'яти В. Солов'єва 9 березня 1911 р.

186. Його-ж. Очерк теоретической философии Г. С. Сковороды, (там же, кн. C, № 5, листопад-грудень, стр. 531–680).

187. Проф. Лапшин. Вселенское чувство. СПБ, 1911, стр. I — епіграф з Сковороди.

188. Проф. Н. И. Петров. Очерки из ист. укр. литерат. XVII–XVIII в. К., 1911, стр. 25.

189. Д. И. Багалей. Г. С. Сковорода и Л. Н. Толстой. Историческая параллель (памяти Л. Н. Толстого. Сборник речей, произнесенных в торж. зас. Сов. Харьк. у-та и ист. фил. общ., Х. 1911, стр. 44–51 и отд. Х, 8 стр).

190. Эрн Вл. Русские мыслители. Г. С. Сковорода. Збірка та переробка вищезазначених статтів, видатна праця автора кн. „Борьба за Логос“ М. 1911. Рецензия Дурилина. (Путь, 1913, № 2, стр. 64).

191. Матеріали по истории и изучению русского сектанства и старообрядчества. Под ред. Вл. Бонч-Бруевича. Вып. пятый. Собр. сочинений Г. С. Сковороды, т. I-й, с биографиею Сковороды М. И. Ковалинского, з заметками и примечаниям Вл. Бонч-Бруевича. Портрет и факсимиле автора. СПБ., 1912, XV, 584 стр. Рецензія В. Дорошенка (Неделя, 1912, № 39, стр. 8, Сніп, 1912, № 42, стр. 8; Рус. Бог. 1913, № 6, стр. 355–356. Изв. кн. маг. Вольфа, 1912, № 10, стр. 160); рец. Філософова (Речь, 1913, № 135).

192. Д. И. Багалей. Г. С. Сковорода. Его учение, жизнь и значение. (Сборн. Харк. ист. фил. общ., т. 20, Х. 1912, стр. 1–17) — передрук статті автора в Збірникові, присвяченому 30-річному ювілею; відбитки цього Збірника мають окремий оглав — Очерки из русской истории, т. I — там також передрук ст. про Вернета.

193. Н. Ф. Павловский. Краткий биогр. словарь уч. и пис. Полт. губ. изд. Полт. Уч. Арх. Ком. Полтава, 1912, стр. 185–187. Чи мало помилок.

194. Г. Флоровский. Из прошлого русской мысли. (Изв. Од. Библ. Общ. 1912, вып. 10, стр. 382, 402).

195. Андр. Товкачевский. Г. С. Сковорода. К. 1913, одб. з час. Укр. Хата 67 стор.

196. А. П. Чижиков. Г. С. Сковорода. Библ. материалы. (Изв. Од. Библ. общ., 1913, вып. I, стр. 30–48) — бібліографічні вказівки поділено на 2 частини: в 1-й зазначено статті та замітки про Сковороду, стр. 34–44, у 2-й твори та видання, по яких є тільки згадки про Сковороду, стр. 44–48.

197. Д. И. Багалей. Заселение Слободской Украины и общий ход ее культурного развития до открытия в Харькове университета (в „Очерках рус. истории“, т. 2-й, Х. 1913, стр. 1–21, передрук раніше згаданої статті).

198. Д. И. Багалей. Издание сочинений Г. С. Сковороды и стоящие в связи с ними исследования о нем к 120 годовщине со времени его кончины 1794–1914 г. (Изв. отд. рус. яз. и Слов. Акад. Наук 1914, т. XIX, кн. 3, стр. 1 58) и отд.

199. С. О. Ефремов. Історія українського письменства. К. 1917, стр. 111–116.

200. Сумцов. Начерк розвитку української мови. Х, 1918, стор. 24.

201. М. Ф. Сумцов. Сковорода і Ерн. (Літ.-Наук. Вісник 1918, № 1, стр. 99).

202. Гнат Хоткевич. Гр. Сав. Сковорода. (Укр. філософ). Короткий його життєпис і вибрані місця з творів та листів і портрет. З нагоди 125-літньої річниці з дня смерти. (Культурно-історична бібліотека під ред. проф. Д. І. Багалія Х. 1920, стр. 166).

203. Гр. Коваленко. Гр. Сковорода. Полтава. 1919, 156 стр. — популярний, гарний нарис життя та науки, з виривками праць.

204. Проф. М. Ф. Сумцов у 1919 р. передав Українській Академії в Київі для друку в її виданнях кілька нарисів під загальним оглавом „Нариси української філософії“, де Г. С. Сковороді присвячено кільки етюдів, але, на жаль, вони досі не надруковані. У Харкові 1920 р. відкрито художньо-історичний музей Слобідської Україні імени Г. С. Сковороди, де гадають зібрати все, що стосується його життя та діяльности. Прохання надсилати туди всі матеріяли, що торкаються Г. С. Сковороди.

205. Гетьманець Гр. Хто такий Гр. Сковорода. 1919, Київ, вид. Дзвін.

206. Клепатський П., пр. доц. Укр. манд. філ. Г. С. Сковорода. 1920, Кам'янець-Подільський.

207. Родников В., пр.-доц. Життя, вчительство і педагог. погляди Г. С. Сковороди (Укр. школа, 1919–1920 р. (№ 4–5).

208. Посточний. Гр. Сковорода. (Книгарь, 1919, ч. 28).

209. Петров В. П. Література про Сковороду. (Книгарь, 1920, ч. 29–31).

210. Могилянський М. М. Г. Сковорода в укр. літературі (там же).

211. Н. Ф. Сумцов. Хрестоматія по укр. письмен. I. 3 в. Х. 1922, стор. 216.

212. Г. Шпет. Очерк развития русской философии. Первая часть, 1922, СТ. изд. Колос, 68–83; претенціозна, але мало обгрунтована, негативна оцінка, яко філософа.

213. Гр. Тисяченко. Народній філософ-учитель Г. С. Сковорода, його життя та діла. 1722–1794, 1922. Лохвиця на Полтавщині. 88 стор. Ювілейне видання; з портретом з Румянцівського музею і видом пам'ятника Сковороди в Лохвиці.

214. Акад. Д. І. Багалій і М. І. Яворський. Український філософ Гр. С. Сковорода. Державне В-во України. 1928, 68 стор.; з портретом і видом пам'ятника у Лохвиці.

215. Академик Д. І. Багалій. Украинский странств. философ Г. С. Сковорода. С приложением ст. М. М. Яворского“. Сковорода и его общество Х., 1922, 65 стор. с портретом.

216. Пам'яти Г. С. Сковороди (1722–1922. Збірка статей. Одеса, 1923, стор. 98; тут статті — проф. Гордієвського. Теоретична філософія Г. С. Сковороди; і поетична творчість Г. С. Сковороди; проф. Бузук. Мова і правопис Г. С. Сковороди“. Проф. Дложевський. Плутарх у листуванні Сковороди.

217. Рец. А. Ковалівського на книжку Д. І. Багалія і М. І. Яворського. Укр. Філ. Г. С. Сковорода (Червоний Шлях, 1923, № 6–7, стр. 250–252).

218. Рец. А. Ковалівського на збірник „Пам'яти Г. С. Сковороди“. (Черв. Шлях. 1923. № 3, стр. 287–289).

219. Легенда про Сковороду у французькому Словникові. А. Ковалівського (Черв. Шлях, 1923, № 1, стр. 226–221); тут цікаві вказівки про подорож Сковороди за кордоном.

220. Тичина Павло. Сковорода. Уривки з симфонії. Вид. „Нова культура“. Перша книжка. Львів. 1923, 16 стор. (указ. узято з книжки Вісника українського наукового руху. Час. 1–5. 1923. Вид. Бистриця. Станіславів, стор. 62).

221. Мих. Возняк. Грицько Сковорода. Нар. бібл. Просвіти ч. 14, 24 стор. популярна брошура.

222. В. Ерн. Життя і особа Гр. Сковороди. Пер. з московської мови Малюнка. Вид. т-ва „До світла“, № 2, стр. 60. Рец. на пр. 2 кн. в „Книжка“, ч. 1–5, 1923, стор. 26.

---

Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні. Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1929 року. Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років. Автор помер у 1932 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.