Український співаник/Віють вітри, віють буйні

Український співаник
Любовні
Віють вітри, віють буйні…

• Інші версії цієї роботи див. Віють вітри, віють буйні

Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Віють вітри, віють буйні
Аж дерева гнуть ся:
Ох як болить моє серце
А слези не ллють ся.

Трачу лїта в лютім горю
І кінця не бачу:
Лишень серцю лекше стане
Як нишком поплачу.

Суть ще люди, що і моїй
Завидують долї:
Чи щаслива-ж та билинка
Що росте у поли?

Що у поли на пісочку,
Без роси на сонцї,

Тяжко жити без милого
І в своїй сторонцї.

Без милого щастя нема,
Стає світ тюрмою:
Без милого долї нема,
Нема і спокою.

Де ти милий чорнобривий,
Де ти? — відізви ся!
Як без тебе я горюю,
Прийди, подиви ся!

Полетїлаб я до тебе:
Та крилець не маю:
Сохну, чахну я без тебе,
Всяк день умираю.