Український співаник/Ой не ходи Грицю на вечерницї

◀ Віють вітри, віють буйні

Український співаник Любовні Ой не ходи Грицю на вечерницї…

Чи я в лузї не калина була ▶

• Інші версії цієї роботи див. Ой не ходи, Грицю

Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой не ходи Грицю на вечерницї:
Бо на вечерницях, дївки чарівницї,
Солому палять і зїля варють,
Тебе Грицуню здоровля позбавлять.

Там то одная чорнобривая,
Та чарівниця справедливая!
І чарівниця і зїлє знає,
Тебе Грицуню заздрісно кохає!

В недїлю рано зїлє копала,
У понедїлок пополокала,
А у вівторок, зїлє варила,
В середу рано Гриця строїла.

Прийшов четвер, Гриценько умер,
Прийшла пятниця, поховали Гриця,
Сховали Гриця близько границї,
Плакали за ним всї молодицї.

І хлопцї Гриця всї жалували,
Чорнобривую всї проклинали:
Нема і не буде другого Гриця,
Що го зігнала з світа чарівниця!

В суботу рано мати доню била:
“На що ти доню Гриця строїла?
Не зналась того, що зїлє уміє,
Що Гриць сконає, нїм когут запіє?”

— “Ой мати! мати! жаль ваги не має, —
Най ся Грицуньо у двох не кохає,
Оцеж тобі Грицю за теє заплата:
Із чотирох дощок темная хата!”