Український співаник/Ой за гаєм зеленьким

◀ Ой пє Байда мед-горілочку

Український співаник Історичні Ой за гаєм зеленьким…

Гук, гук, мати, гук ▶

Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Ой за гаєм зеленьким,
Ой за лїсом темненьким,
Ой там грає козак Нечай,
А коником вороненьким.

 Ой візьме Нечай молоденький
 А од брами до брами, —
 Ой став класти та превражих Ляхів
 Аж у чотири лави.

Ой як візьме Нечай молоденький
Та од башти до башти,
Ой став Ляхів та превражих синів
Як снопики класти.

 Оглянеть ся Нечай молоденький
 А на правеє плече,
 А уже в Ляхів та преворожих синів
 Та кров річками тече.

Ой оглянув ся Нечай молоденький
Та на лївую руку. —
Не вискочить а Нечаїв кінь
Та із лядського трупу.

Ой спіткнув ся кінь гнїдесенький,
На дубову тичину,
Та взяв лядський король козака Нечая
А з коня за чуприну.

 А деж тая та повная рожа,
 А що по тичинї вєть ся?
 Отсе-ж то той козак Нечай,
 Що з Ляхами бєть ся.

 

———О———