Український співаник/Ой ішли наші славні Запорожцї
◀ Ой деж ваші славнї Запорожцї | Український співаник Історичні Ой ішли наші славні Запорожцї… |
Ой з-за гори, з-за лимана ▶ |
|
Ой ішли наші славні Запорожцї
Та понад Бугом рікою,
Ой широкою та глибокою,
Гей та по над лиманами.
Ой вже наші славні Запорожцї
У великому жалю:
Ой не знали та поклонить ся,
Гей та котрому царю.
Ой уклонили ся тому турецькому,
А що під їм добре жити,
Тільки за одно та не приятно,
Гей, що на свого брата бити.
Ой пише Москаль лист до кошового:
“Ой ідїть до нас жити,
Що оддам землю та по прежньому,
Гей по Днїстер, по границю”.
Ой брешеш, брешеш, превражий Москалю,
Гей ти хочеш обманити;
Ой як підем у твою землю,
Гей то будеш лоби голити.
Ой не бійте ся славні Запорожцї,
Та сього нїчого,
Щеж я в свойому білому царстві
Гей та не зрадив нїкого.
Гей ужеж тії славні Запорожцї
Та й не веселї стали,
Ой облягли їх, облягли Москалї,
Гей всїма сторонами.
Вражії пани, руські ґенерали,
Єретичії сини,
Край веселий, степ широкий
Гей, тай занапастили.
Ой тече ріка та й не велика,
Та підливає кручі,
Заплакали Запорожцї,
Гей та в Туречину йдучи.
Летїла бомба з турецького поля,
Та посеред Сїчи впала:
Ой хоч пропало славне Запорожжя,
Гей, та не пропала слава!