Український співаник/Тихо-тихо Дунай воду несе

◀ Хилили ся густі лози

Український співаник Любовні Тихо-тихо Дунай воду несе…

Там, де Татран круто вєть ся ▶

Нью-Йорк: накладом Української Книгарні, 1918

Тихо-тихо Дунай воду несе,
А ще тихше дївка косу чеше. (2)

Чеше, чеше та на Дунай несе,
“Пливи, косо, тихо за водою,
А я піду у слїд за тобою. (2)

Припливи косо, к зеленому лугу,
Скажу тобі всю свою притугу”, (2)

Нема краю тихому Дунаю,
Нема впину вдовиному сину,
Що звів з ума дївку, сиротину. (2)

“Ох ізвів ти, на коника сївши:
Оставай ся, слави набирай ся, (2)

А я молод слави не бою ся,
Вийду з села зараз оженю ся. (2)

Менї дївко, та пришиють квітку,
Тебеж, дївко, завертять в намітку”. (2)