Українї/На роковини смерти Шевченка
◀ Елєґії | Українї На роковини смерти Шевченка |
Росийська серенада ▶ |
|
НА РОКОВИНИ СМЕРТИ ШЕВЧЕНКА.
Умер поет! І струни голосні
Порвали ся, замовкнули на віки.
Ми стали си́ротами і сумні
Ми понесли у серцї жаль великий.
І довго плакали… І от тепер
Що року згадуєм сумну пригоду.
Але чи справдї вмер він? Нї — не вмер!
Поет живе в серцях свого народу,
Його душа в сьвятих його словах
Одбила ся акордами смутни́ми;
Вона живе і в тих благих сльозах,
Що над його піснями пролили ми;
Вона живе, вітає проміж нас
Надїєю на щастя, на свободу;
Любить народ навчає кожний час —
Поет живе в серцях свого народу!
Поет живе! Ми слухаєм його:
Ми чуєм заповіт його сьвященний —
Учити ся, кохати край стражденний,
І не цуратись рідного, свого.
І всї ми, скільки є, в душі своїй
Клялись тих дум не зраджувати зроду,
І справдимо ми заповіт сьвятий, —
Поет живе в серцях свого народу!…
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f0/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8_-_033.jpg/50px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%D0%B7_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3_%D0%BD%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D0%BC_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%87%D0%BE%D1%97_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B8_-_033.jpg)