Ухвала Львівської міської ради від 03.04.1990 Про утворення постійних комісій Львівської міської Ради
Завантажити у ![]() ![]() ![]() ![]() |

від 03.04.90
Про утворення постійних комісій Львівської міської Ради народних депутатів двадцять першого скликання
Львівська міська Рада народних депутатів вирішила:
1. Утворити, крім постійної комісії мандатної і депутатської етики, яка утворена 02.04.90 р., ще 14 постійних комісій Львівської міської Ради народних депутатів:
постійна планово-бюджетна комісія,
постійна комісія законності, прав людини та охорони правопорядку,
постійна комісія в справах молоді,
постійна комісія національного і духовного відродження,
постійна комісія транспорту і зв'язку
постійна комісія будівництва, архітектури і промисловості будівельних матеріалів,
постійна комісія з питань торгівлі, громадського харчування і платних послуг,
постійна комісія з питань інформації і преси,
постійна комісія житлового господарства,
постійна комісія охорони здоров’я і соціального забезпечення,
постійна комісія комунального господарства і благоустрою,
постійна комісія промисловості та товарів народного вжитку,
постійна комісія охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів,
постійна комісія з питань науки і освіти.
2. Депутатам міської Ради народних депутатів визначити свою приналежність до тієї чи іншої постійної комісії і подати пропозиції на наступне засідання міської Ради.
Голова 1-ї сесії
міської Ради Б.Д. Котик
Секретар сесії
міської Ради М.Г. Бабій

Ця робота перебуває у суспільному надбанні згідно зі статтею 10 Закону України від 23 грудня 1993 року № 3792-XII «Про авторське право і суміжні права» де зазначається, що не є об'єктом авторського права:
- твори народної творчості (фольклор);
- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).
