Перейти до вмісту

царинка

Матеріал з Вікіджерел
царинка

Ца́ринка, ки, ж. 1) Ум. отъ ца́рина. 2) Огороженное мѣсто при усадьбѣ, предназначенное для сѣнокоса. Шух. I. 21. 165.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924