Цілуй, а не клянись мені! (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цілуй, а не клянись мені!
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: O schwöre nicht und küsse nur Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Ліричні співанки», зб. «Книга пісень». Створення: 1822—1823, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 133 – 147.  


XIII.


Цілуй, а не клянись мені!
Не вірю я в слова зрадні!
Слова солодкі, – та хотів
Я б поцілунків замість слів:
Я маю їх, то й вірю їм;
А слово?.. слово – порох, дим!

Клянись, клянись, кохана, знов!
На слово вірить я готов!
Схилю голівоньку свою
До тебе – й вірю, що в раю.
Я вірю, мила, вірю знов,
Що більш ніж вічна ся любов!