четвертувати

четвертувати

Четвертува́ти, ту́ю, єш, гл. = Чвертувати. Греб. 366. Ріж мене, четвертуй, а я з тобою не піду. Стор. М. Пр. 36.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924