Перейти до вмісту

Чорна рада (1943)/Пояснення

Матеріал з Вікіджерел
Чорна рада
Пантелеймон Куліш
Пояснення
Краків ; Львів: Українське видавництво, 1943
ПОЯСНЕННЯ
 
бабак — у переносному значінні — ледяцюга
баглаї бити — дармувати, нічого не робити
баляндрасник — базікало
Барабаш — реєстровий козацький полковник часів Хмельницького, що гнув лінію в одне з поляками
баштан — горо́д, засаджений кавунами, динями, огірками
безмін — вага
бекет — військова пікета, сторожа
Берестецький рік — рік (1651). коли з військом Б. Хмельницького сталася катастрофа під Берестечком (містечко на Волині)
„Білгородський шлях” — шлях, що йшов з Києва на с. Білгородку на захід від Києва
блаватас — синя шовкова матерія
блявкнути — бовкнути, ляпнути, сказати дурницю
божник — кут у кімнаті або скляна шафа зі святими образами (богами)
Братська школа при Києво-Богоявленському манастирі, який повстав у Києві на Подолі
бре (серб.) — брате
Броварський ліс тягнеться лівим боком Дніпра недалеко Києва від села Броварів
буїй — буйний, бутний
булатний — стальовий
бурлій — крикун, бунтар
 
ва́жній — поваги вартий
веремія крутити — робити швидкі напади
верьйовка — мотуз
вешняк — водяний млин, що меле лише підчас повені
взивати — називати
війт — виборний серед міщан, що на нього найбільше покладалося судові обов'язки
викидати — жартувати
винники — горільники; винниця — горільня
вла́ствувати — мати владу
возмущати — обурювати, підбунтовувати
вонтпити (поль.) — сумніватися
втелющити — всунути, впхати, дати
 
Гадяцькі пункти — угода гетьмана Виговського з Польщею в місті Гадячому на Полтавщині; на основі цієї угоди Україна разом із Польщею мала творити одну державу на основі т. зв. пунктів, себто окремого договору
гайдуки — панські слуги
Галка — псевдонім Костомарова
гамалик — шия
гаркебуза — пищаль, самопал, мушкет
глибка — льох
Глухів — місто на теперішній Чернігівщині, недалеко московського кордону
годящий (вал) — великий, здоровий
Горинь — річка на Волині, доплив Прип'яті
горлаха — яма для переховання збіжжя
грець — герць (козацький)
 
ґевал — неповоротлива людина, хам
Ґізель Іннокентій — ігумен Києво-братського манастиря і ректор Могилянської Академії
 
державський — поміщицький, панський
Джеджелій чи Джеджалик — один із найзавзятіших полковників Б. Хмельницького
джура або чура — козацький слуга з молодих козаків
діловання — паркан, частокіл
доблесть — хоробрість, відвага
доля — частина
Домова рада — збори найвищої (генеральної) старшини у самого гетьмана
думний дяк — секретар царської ради
дундук — упертий і похмурий чоловік
 
епітафія — намогильний напис
 
Єрема — князь Ярема Вишневецький
 
жиди Христа мучили — дітвора наша од старих баб переняла, що ніби горобці, літаючи кругом розп'ятого Христа, цвірінькали: жив! жив!, а жиди, чуючи, що він ще не вмер, знову його мучили. За це дітвора й досі немилосердна на горобців, і як попаде в руки, то всяк мучить, виколює очі і вивертає ноги, приговорюючи: „А що — жив? жив? Оце тобі жив!”

Куліш.

жакувати — грабити, розхапувати
 
закорявіти — занепасти, знемощіти
запоясник — запоясний ніж, кинджал
зарок положити — заректися
застава — погранична сторожа
здекретувати (кару) — призначити, вирішити
зіло — дуже
злак (церк.) — рослина, зілля, трава
зуповна рада — повна рада, що в ній брали участь усі козаки і поспільство (тодішній термін); побіч „зуповна” вживали слова „чорна”, від слова „чернь” — звичайні (чорні) люди
з'якшатися — злигатися, зв'язатися
 
ізозволитися — згодитися
 
кабарда — звіря подібне до серни
ка́верзник — крутій, штукар, фіґляр
кажанок — короткий, легкий кожух
карма́зин — дорога шовкова матерія червоного кольору
картавити — гаркавити, не вміти вимовляти деяких звуків, напр. „р”
каштелян — начальник, командант міста
катряга — стовпчики, на які напинають намети
Керман – Акерман (інакше Білгород) — татарська фортеця на Чорному морі в гирлі Дністра
кирея — плащ, довга верхня одежа з сукна
Киселівка — гора, що височить над Подолом у Києві
Кисіль Адам — багатий український шляхтич, останній київський воєвода, речник польсько-української згоди
клейноти (клейноди) — ознаки влади. До клейнодів козацьких (гетьманських, полковницьких) належали булава, пірнач тощо
клюкнути — ликнути
кляк — граничний знак на дереві або граничний стовп
кобеняк — верхня одежа з каптуром
Козелецька рада відбулася в м. Козельці 1662 р.
козирем стояти — пиндючитись
комишник — той, що в комиші (в лозах) проживає
комонник — їздець
консистенти — польські війська закватировані в Україні
копці — викопані ямки або накладене каміння на межі земельних володінь
коренити — лаяти, сварити, бештати
Коронний гетьман — начальник польського війська підчас миру, польний — підчас війни
коряк — кубок з кори або дерева
косовище — держак коси, кісся
крем'ях — обкруглений (оббитий) креміньчик
кротость — смирність
круже́чок — округла (із усякого матеріялу, може бути і з дерева) тарілка чи покришка
кряж — горбок
кшталт — подоба, спосіб (середньоукраїнське слово)
куди здря — наосліп
кукольван — трута на риби
куна — в'язниця, або місце арешту, навіть поза будинком; куною карали іноді, приковуючи руку до стіни дзвіниці, для ганьби
кутні (зуби) — сміятися на кутні — плакати
 
лапко — обідранець
ледар (та, жін. р.) — ледачі люди
ліпота́ — краса
лопуцьок — молоде м'яке стебло рослини, його їдять
лощина — полянка
лудани — жупани лудани — жупани з блискучої матерії або ткані золотом
любля́ — любо (хто куди любля — дослівно: люблячи, до душі припадаючи)
ляхівка — нашитий або вишитий на рукавах якийсь узір
 
мажа — чумацький віз
мармиза — пика, морда
Межигірський Спас — манастир під Києвом над Дніпром поміж крутими горами. Був зв'язаний із Запорожжям, а за ченців у ньому здебільшого були старі та немічні козаки, що не могли вже більш служити у війську
 
назватися (людей на лани) — накликатися
Наливайко — козацький ватажок кінця XVI ст., підняв велике повстання проти поляків 1596 р.
наустити — навести, навчити, намовити
незмислений — дурний
нельзя — не можна
неключимий — нерозумний
нео́бзир — не оглядаючись
нетяга — сердега, бідолаха
Низ — степова смуга нижньої течії Дніпра. Там осілося Запорожжя. Низовці — запорожці
ниций — підлий, нікчемний
 
обід — обвід
обушок — келеп, келепок, келепець
обиджати — кривдити
общий — спільний, загальний
ограда — огорожа, паркан
одолівати — переборювати
одшельник (церк.) — пустельник, відлюдок
окорм — їжа, годування
омамити — одурити, напустити тумана
опанча — довга зверхня одежа із сукна, рід сіряка
опентати (поль.) — опутати
острамити — осоромити
Остряниця або Острянин — начальник протипольського повстання, що відбулося в кінці 30-х років XVII ст.
отощати (церк.) — охляти, змарніти
охляп — без сідла
 
Паволоч — містечко на Київщині
Павлюк підняв одне з найбільших на Україні козацьких повстань року 1637
парча — матерія, перетикана золотом або сріблом
патериця — палиця (чернеча, напр.)
патоки — мед без воску
па́хар — хлібороб, орач, плугатар
па́хатний — хліборобський
пацюк — щур
Перебийніс або Кривоніс — козацький полковник і ватажок народних мас за Хмельниччини
Під Пилявцями на Волині Б. Хмельницький побив 1648 р. поляків
підвезти москаля — піддурити, ошукати
підручник — прибічник, прихильник
пірнач — гранчаста булава, відзнака полковника
піхтура, піхом — пішки
пічкур — лежень (що любить лежати на печі)
пищаль — рушниця, самопал
плахта — один час, що батько в плахті — примівка: настав нарешті слушний час (плахту одягали жінки, не — чоловіки)
плевел (церк.) — полова
побро (серб.) — побратим
Поділ — частина Києва, що лежить у долині понад Дніпром
пожалуй (моск.) — прошу, добре, згода, нехай так
покіт — схил
покрасуватися — попишатися
поли́гач — спільник (до злого)
пополам — наполовину
послі — опісля, але й — після (по)
посо́віститися — не мати сумління, посоромитися
потакати — потакувати, потурати
по́тчувати (моск.) — поштувати (в розм.) — гостити, частувати
поя́кшатися (моск.) — злигатися з ким, зв'язатися
предся — предківська
присочити — підстерегти, засісти
пристріти — зурочити, наврочити, уректи; пристріт — уроки
проноза — пройдисвіт
прудиус — крутиус, вусач
п'ятро — поверх
 
радній, -я, -є (місто) — [віщовий] — місце, де радять
Радою звалися козацькі збори, де вибирали когось на козацький уряд чи розв'язували яку справу
ра́дувати — радити, нараджуватися
ранґовий (ґрунт) — прив'язаний до означеного ранґу
речни́к — промовець, той, що словом обзивається
рішатися чогось — позбуватися, відказуватися від чого
ристь (коня) — ґальоп
родич — свояк
розопсіти — морально впасти (стати псом)
розтовпити — пропустити крізь натовп
розчати — почати наново
Ромоданівський, князь — начальник московського війська на Україні підчас Руїни
ронд — кінська збруя, наряд на коня, упряж
рублена башта — оборонна вежа з бальків
рундук — ґанок, ґалерійка в будинку
рюмати — плакати
ря́м'я — лах
саєта — англійське сукно
Самара (Самар) — річка, що вливається в Дніпро недалеко від Запорозької Січі
світ — (подекуди) світло — просіяв світом
святоруський берег — назва Чорного моря від України
сердюк — вояк гетьманської ґвардії
Сіверія або Сіве́ра — Сіверщина, околиця Новгорода Сіверського
скверу́ха — погана дівчина (скверуху дівчину)
скнарість — скупарство
Случ — річка на Волині, доплив р. Прип'яті
смущати — непокоїти, турбувати
со́пуха — сажа, або також димар
спичка — гостро закінчена паличка
спудей — студент, учень
станя — стайня
Старостою в польській державі називався королівський урядник, що стояв на чолі староства, а староством звалася адміністративна округа з замком чи ґродом у центрі, що становила частину воєводства
стогни (старе слово) — башти
стужка — плетений кошик або коробка
сугак — дика степова коза з білими рогами
суєта — суєтствіє (церк.) — марність, марнота
 
таган — триніжок, залізна підставка, що під неї підкладають огонь
татьба (церк.) — злодійство, крадіж
тімаха — тямучий, досвідний
тиляги́ — стальові або срібні плитки (луски) нашиті на оксамиті, сукні або шкірі
тимпанник — довбиш
товариш — так називався кожен запорожець: товариш війська запорозького
товк — розум
торопле́ний — заляканий (князь стоїть мов тороплений)
трапеза — стіл, обід, бенькет
труса — розрух, заколот, переполох
трямки — сволок, поперечний бальок під стелею
 
убиватись — побиватися
убратися кудись — забратися, податися, втекти
уйматися — перестати
улень — улій, вулик
універсал — грамота, розпорядження, наказ, постанова, оповіщення
усердствувать (моск.) — догоджувати
усовіщувати — уговорювати, опам'ятувати
ушули — стовпи в паркані
ухватка (моск.) — манера, звичка
 
характерствувати — ворожити
химородник — чарівник, знахар
хоромина — дім, будинок, будівля
хтивость (поль.) — ласість (на гроші)
худоба — маєток
 
царина — ворота при вході до села
ціпок — палиця, дрючок, бучок
 
червоний або червінець — золота монета
чудни́й — дивний, дивовижний
 
шабльований — той, хто має право носити шаблю, озброєний
шататися — кидатися, розкидатися
шатно — чепурно, стрійно
ширітвас — діжка
шуряк — шурин, шваґер
 
юлиця — вулиця
юродивий — навісний, навіжений
 
ячати — кричати, шуміти