каптур
|
|
Ка́птур, ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Чуб. VII. 419. См. Капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очі́пка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Новц. Ум. Каптуре́ць, капту́рик, капту́рок, капту́рчик. Моя жінка знакомита: задрьопана ззаду свита… Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка. Чуб. V. 1639.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ка́пту́р, ра, м. 1) Клобук, капюшон монашеский. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшон у верхней одежды. Чуб. VII. 419. См. Ка́па, богоро́диця, відло́га. 3) Женский головной убор с круглым дном из цветной материи, разновидность очі́пка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. Мет. 208. О. 1861. XI. 27. Гол. Од. 59. 4) Род наказания женщин: держа в левой руке над головой наказываемой все ее одежды, правой секут розгами. Новц. *5) Мешочек, чаще всего сделанный из рукава старой женской рубахи. Пир. у., Конон. Ум. Каптуре́ць, капту́рик, капту́рок, капту́рчик. Моя жінка знакомита: задрьопана ззаду свита… Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка. Чуб. V. 1639.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28