Якось був я в чулім настрою (Гейне/Леся Українка)

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якось був я в чулім настрою
автор: Генріх Гейне (1797—1856)
Мова оригіналу: німецька. Назва в оригіналі: Ich steh’ auf des Berges Spitze Перекладач: Леся Українка, 1890
З циклу «Ліричні співанки», зб. «Книга пісень». Створення: 1822—1823, опубл.: 1827. Джерело: Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 133 – 147.  


LIV.


Якось був я в чулім настрою,
Зійшов на шпилечок, там став.
«Ох, чом я не пташка маленька!»
Раз по раз я тяжко зітхав.

Чому я не ластівка прудка, –
Тоді б я, кохання моє,
Прилинув і звив би кубельце
Аж там, де віконце твоє.

Коли б же я був соловейком,
До тебе тоді б прилітав
І любо на липі зеленій
Щоніченьки я б щебетав.

Чому я не гава дурная, –
На серце тобі я б припав, –
Адже ти кохаєшся в гавах, –
То й я б, може, щастя дістав.