20-40-ві роки в українській літературі (1922)/До Левконої

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
20-40-ві роки в українській літературі (1922)
Петро Гулак-Артемовський

До Левконої (Горацій), переклад — Микола Зеров
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Існують інші версії цієї роботи: До Левконої
До Левконої.

Не гоже знати нам, дівчинонько кохана,
Яку тобі й мені судила доля путь.
В ворожок не питайсь: халдейського туману
Ніколи, друже, нам з тобою не збагнуть.


Чи довго житимем, чи скоро час розстання,—
Приймаймо з дякою, що доля нам дає,
Хоч, може, ця зіма для нас — зіма остання,—
І вже не чути нам, як море в берег б'є.

Розумна завше будь. Важкий і пінний келих
До вохких уст своїх бездумно підіймай.
І безліч днів живи, безжурних та веселих.
І лиш на це життя надії покладай.

Мина летючий час, мина. Лови хвилини,
Не вір прийдешньому, що нам назустріч лине.

 


Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах та Україні.


  • Робота перебуває у суспільному надбанні у Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1925 року.
  • Термін дії авторських прав на цей твір в Україні закінчився до 1 січня 2001 року, коли почала діяти нова редакція закону України про авторські й суміжні права, що збільшила термін дії копірайту з 50 до 70 років.
  • Автор помер у 1937 році, тому ця робота є у суспільному надбанні у тих країнах, де авторське право діє на протязі життя автора плюс 80 років чи менше. Ця робота може бути у суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.