8 віршів. Ріґ-Веда. 4 гімни/До Ночи

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ніч зійшла і озирає всюди все чарівним зором,
Придягла усі оздоби.
Вічна заповняє простір по долинах та по горах,
Пітьму зірками зганяє.
Наближаючись богиня геть сестру Зорю загнала.
Хай від неї морок згине!
Нашою будь з тої хвилі, як зібралися ми спати,
Буцім птаство на деревцях.
Всі оселі в ній поснули, всі пташки і всі тварини
І орли, лишивши здобич.
Злодія жени далеко, Ноче, вовка та вовчицю!
Дай нам переночувати гарно!
Пітьма нас перемагає і закутує нас морок,
Але Зоря своє візьме.
Мов корови, це послав я, вибирай же, донько Неба!
Гімн собі, як на змаганні.