Буття чи Небуття тоді не було.
Повітря не було, склепіння неба.
Що рухалось? Де? Що захищало?
Була вода? Глибокая безодня?
І смерти не було, безсмертя також,
Між днем і ніччю не було відміни.
Те дихало саме, одне, без вітру.
І крім того більш не було нічого.
Пітьма була колись пітьмою вкрита,
Цей всесвіт ввесь був океан безсвітній.
Зародок той, що Хаосом був вкритий,
Один від сили спеки народився.
Любов спочатку виникла від нього,
Що стала першим для думок насінням.
Звязок між Сущим і Несущим розшукали,
Слідкуючи думками в серці, мудрі.
Думок тих промінь наскрізь простягнувся,
Що на горі було? І що зі споду?
Там сім'яносці, тут же їх сприймання:
Долі зусилля, зверха поривання.
І хто це зна, і хто про те повіда?
Звідкіль цей всесвіт народивсь та виник?
Боги пізніш від нього народились?
І як воно втворилося, хто знає?
Творіння це звідкіль воно втворилось?
Чи створено його було, чи інше?
Його дозорець, що на вищім небі
Той певно зна, чи може й він не знає?
