Lago Maggiore

Lago Maggiore
Пантелеймон Куліш

Хожу берегами,
       Та й не нахожуся;
Дивлюсь на сади зелені,
       Та й не надивлюся,

       Сади-виногради
       В воду поринають;
Поуз берег ясні смуги,
       Як срібло, сіяють.

       Шукаю-питаю
       Зеленої рути,
Щоб тебе, мій рідний краю,
       Навіки забути.

       В тобі, рідний краю,
       Люди туманіють;
По степах твоїх розлогих
       Будяки красніють.

       Тобі, рідний краю,
       Не дав Господь долі.
Розкинулась твоя доля
       Могилами в полі.

       Зійду на могилу,
       Гляну на Вкраїну…
Помандрую в чужі землі,
       Та там і загину.

(1861)