прохання, щоб у Харьківі, де було так багато народу, дозволено було збірати на Пречисту ярмарку і везти безмитну торговлю тутешнім і пріїзжим людям усякими товарами, а окрім того мати по четвергам що тижня базарний торг. Прохання йшло од казаків і всіх мешканців міста Харьківа, сотників, рядових козаків і отамана Тимохвія Лаврінова. Царь згодився і видав Харьківцям на се свою грамоту. Там були стверджені і звичайні торги по четвергах і ярмарковий з'їзд на Пречисту, себ то 15 серпня (августа). Ся ярмарка потім получила велике значіння не тільки для Харьківа, але і для всієї Слобожанщини і навіть для всієї України; вона істнує до наших днів, себ то значить 258 років, а може й трошки більш, бо у 1659 році вона, здається мені, була тільки стверджена, а почалася тоді, як заселився Харьків. У 1666 році царь дозволив торговати без мита харьківцям і приїзжим з українних і степових городів усякими товарами, окрім тютюну та горілки. А хто привезе з українських міст тютюн або горілку, тих людей велено було одсилати назад, але їх не грабувати і тільки заборонити їм наперед привозити з собою й заборонені товари. Торгувати проміж себе українцям горілкою та тютюном не було заборони. Коли збудувався Дивногорський манастирь, зараз дозволено було привозити туди усяку всячину на продаж і без мита продавати в торгові дні. В грамоті на ймення Коломацькаго отамана (1680 року) читаємо: „да у тім же новозбудованному містечку Коломаку торгувати їм самим, а з ними в Коломаку і по ярмарках приїзжим людям усім безмитно“. Ярмарки почали расповсюжуватися по всіх містах, містечках та слободах, торгові льготи стверджені були царськими жалуванними грамотами усім слободским полкам — найважнішою льготою був вільний продаж горілки. По жалованній грамоті Харьківському полку 1684 р. козакам вільно було торгувати без мита всякіми товарами; мито збіралося тільки з приїзжих українців і з усіх великоросійських людей, навіть тубільців; зборщиками повинні були бути самі козаки. Льготу у торговлі сами українці відносили до своєї „старочеркасской обыкности“. За отсю безмитну торговлю брала велика заздрість великоросійських людей, котрі її не мали і через се йшли у Острогожському полку суперечки, особливо через те, що в Острогожську оселилося чимало великоросійського купецтва. Острогожські козаки широко розвинули торговлю в Острогожському. Льготи всім слобожанам, котрі розселилися по містах, містечках, слободах, а не однім тільки купцям зробили торговлю немов загальним промислом усіх слобожан і росповсюдили її й помаленьких містечках та слободах.
