Сторінка:Богдан-Ігор Антонич. Зелена Євангелія. (1938).djvu/18

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

ПІДКОВИ

 

На сто возах весна приїде,
мов луки, вигнуться смички.
Крізь сито дощ весінній цідить
і дяк запалює свічки.

Та їхать ми ще не готові
й баси нам нетерпляче тнуть.
Хай, люба, місяць на підкови
нам ковалі перекують.

9. березня 1935.

 

БАРВІНКОВА ЩИРІСТЬ

 

Кохай мене звичайно й просто
так, як кохають всі дівчата.
Коли проходиш білим мостом
зоря в твоє волосся впята.

Так палко вміють цілувати
лиш ті, що перший раз цілують.
В тремтінні слів твоїх крилатих
я барвінкову щирість чую.

9. квітня 1935.

18