Сторінка:Грінченко Б. Словник української мови. Том I. А-Ж. 1937.djvu/132

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Бубу́х! меж. = Бебе́х! Преимущ. детское. О. 1861. VIII. 8. Коли ж зміюка бубух! аж земля затряслась. ЗОЮР. II. 30.

Бубу́хнути, ну, неш, гл. = Бебехнути.

Бува́лець, льця, м. Бывалый, опытный человек. Бува́ти у бува́льцях. Много испытать, изведать, видать виды. Ном. № 5775. Батькові доставалося на своєму віку бувати у бувальцях. Стор. II. 131.

Бува́лий, а, е. Бывалый, опытный. Чуб. I. 236. Не питай старого, а питай бувалого. Ном. № 5784.

Бува́личі, чів, м. мн. Фантастическая местность, в которой случаются с человеком различные приключения, испытания. Фр. Пр. 128. Бував він у Буваличах. Ном. № 5775.

Бува́ло, ла, с. В сказке то же, что и жлукто. Мнж. 176. У мене єсть бувало… — Яке бувало? питають. — Жлукто, — хіба ж ви не знаєте? Грин. I. 284.

Бува́льщина, ни, ж. Былое, быль. Бо се не казка, а билиця, або бувальщина сказать. Шевч. Моє діло — бувальщину згадувати. Г. Барв. 19.

Бува́н, на́, м. = Бовван. НВолын. у.

Буване́ць, нця́, м. Болван для растягивания шапок. Лебед. у.

Бувані́ти, ні́ю, єш, гл. = Бовваніти. Темно, нічого не видно, тільки збоку садочок і хлівець буваніють. Сим. 224.

Бува́ти, ва́ю, єш, гл. Бывать. Ой бував я в тім садку. Чуб. III. 49. Бувало, із Мартином у дурня грають. Бува́в і на коні́, і під коне́м. Всего переиспытал. Г. Арт. (О. 1861. III. 100). Бува́й, бува́йте здоро́ві. Будь, будьте здоровы, прощай, прощайте. Бувайте здорові, мої чорноброві! Бува́, бува́є. 1) Бывает, случается. Як вода, бува, греблю порвавши, біжить і гуде. 2) Чего доброго. Чи ти, бува, не здурів? 3) В случае. Як, бува, спитають про мене, скажи, що жив і здоров. Аф. 18.

Бу́га, ги, м. = Бугай 1. Вх. Пч. II. 5.

Бугає́ць, йця́, м. Ум. от бугай.

Бугаї́в, є́ва, ве. Принадлежащий племенному быку. -ве молоко́. См. Молоко.

Буга́й, гая́, м. 1) Племенной бык. Вас. 197. 2) Пт. выпь, Ardea stellaris. Вх. Пч. II. 8. А бугай бугу! гне чайку в дугу. Макс. Бугай гуде в болоті. Греб. 400. Кахне крижня або прогуде бугай. О. 1862. VIII. 16. 3) Волчок (игрушка). Шейк. 4) Сильный и здоровый человек. 5) Название одного из ударов палкой в игре віл. Ив. 22. 6) — скаже́ний. Род детской игры. Ив. 47. 7) Мн. Род фасоли. МУЕ. I. 98. Ум. Бугає́ць. Вас. 197, ХС. III. 62, бугайо́к. Ном. № 7283, буга́йчик. Ув. Бугая́ка.

Бугайкува́тий, а, е. 1) О воле: похожий по внешнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192. 2) О человеке: развратный, ловелас. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.

Бугайо́к, йка́, буга́йчик, ка, м. Ум. от бугай.

Бугало, ла, с. ? Встречено в любовном заклинании. Не лети ж ти, огнений бугало, ліса палить, землі сушить, а трави в'ялить! Полети ж ти, огнений бугало, до козака у двір…, учепися ти йому за серце…, щоб він мене не запив, не заїв, із іншими не загуляв, усе мене на помислях мав. Чуб. I. 92, 93.

Бу́гаш, ша, м. Запустелый лес. Галиц. Желех.

Бугаюва́ти, гаю́ю, єш, гл. Вести себя как племенной бык (о не вполне оскопленном быке). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отру́нку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме й у роботу не годитиметься. Волч. у.

Бугая́ка, ки, м. Ув. от бугай.

Буга́ячий, а, е. Свойственный, принадлежащий племенному быку.

Бугила́, ли́, ж. Раст. Anthriscus sylvestris. Анн. 39. Вирізав ту бугилу і зробив з неї дудку. Рудч. Ск. I. 157.

Бугла́в, ва, м. Раст. Conium maculatum. ЗЮЗО. I. 119. Вх. Пч. II. 30.

Буго́р, гра́, м. Бугор. Тепер там порівняно, а перш бугри були. Драг. 85. Ум. Буго́рок. Мир. Пов. II. 45.

Бугу́! меж., выражающ. крик выпи. І бугай: бугу! гне з лози дугу. Лукаш. 85.

Бу́да, ди, ж. 1) Будка, шалаш. Чуб. III. 377. Із запаски напну буду. Нп. 2) Верх фургона. 3) Поташный завод. Ум. Бу́дка, бу́дочка.

Буда́к, ка́, м. Раст. Centaurea scabiosa. Вх. Пч. I. 9.

Буда́ра, ри, ж. Фургон, крытая повозка. Тепер несеться як крилами в бударі й два вози за ним. Мкр. Г. 55.

Будара́жити, жу, жиш, гл. Снаря-