Бабе́шки, шок и шків, ж. мн. Внутренности животного, потроха. Я ниньки варила вареники з свинячими бабешками. Шейк.
Баби́зна, ни, ж. Наследство от бабки. Ця хата ще моя бабизна.
Ба́бин, на, не. 1) Принадлежащий бабі, бабин. Танцювали миші по бабиній хаті. Чуб. V. 515. 2) Ба́бине літо. Бабье лето. Теплые дни осенью, когда летает паутина, которую тоже называют ба́бине лі́то. 3) Ба́бин пес. Зоол. Phalaena caja, медведица. Вх. Лем. 425.
Баби́нець, нця, м. Отделение в церкви, в котором стоят женщины, — обыкновенно первое после входного. Шух. I. 115. В церкві було повнісінько. В правім притворі стояли чоловіки та парубки, в лівім — діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата. Левиц. I. 13.
Баби́нка, ки, ж. Ум. от баба 1? Встречено в след. однокуплетной песне: Ой нікого так не люблю, як свою бабинку, та даю їй сіна їсти в сіньох за драбинку. Гол. IV. 496.
Баби́нський, а, е = Ба́бський 1. Розум дитинячий переважив бабинський розум. Гн. II. 229.
Баби́сько, ка, с. Ув. от баба.
Ба́бити, блю, биш, гл. Быть повивальной бабкой, принимать детей. Свекруха моя в його сина бабила. Рудч. Ск. I. 77.
Ба́битися, блюся, бишся, гл. Уподобляться женщине, бабиться, изнеживаться.
Бабиць, ця, м. Раст. Alissum incanum. Лв. 96.
Ба́биця, ці, ж. 1) Баба, старуха. Усім хлопцям по дівчині, мені бабицю стару. Грин. III. 646. 2) Раст. Alyssum campestre. Желех. 3) Также и во мн. Ба́биці. Боль, колики в животе. ЕЗ. V. 42. Киевлянин. 1867. №№ 82 и 83. Детская болезнь. КС. 1893. VII. 80. (Відьма) що пропасницю, студінь і горячку зелом відмиє — на ліси відмовит, бабиці люті пшоном відварит. Люб. 59.
Ба́бич, ча, м. 1) = Бабі́й. 2) Самец стрекозы. Шейк.
Баби́шник, ка, м. Раст. Berteroa incana. ЗЮЗО. I. 114.
Ба́бище, ж. Ув. от баба.
Бабівщи́на, ни, ж. = Баби́зна. Волч. у.
Бабі́й, бія́, м. 1) Любитель женского пола, волокита, ловелас. 2) Неженка, уподобляющийся женщине. Желех. 3) = Бабе́ць. Вх. Пч. II. 19.
Бабі́нка, ки, ж. Узкая разноцветная тесьма, для обшивки теплых платков, передников и т. п. Звенигород. у.
Бабі́ти, бі́ю, єш, гл. 1) Делаться женоподобным, бабиться, изнеживаться. См. Ба́́битися. Желех. 2) Набрякать, отекать. Мнж. 175. 3) Сморщиваться от долгого пребывания в воде (о человеч. теле). Руки бабіють, як довго в воді бовтаєшся. Богод. у. Славян. у.
Ба́бка, ки, ж. Ум. от баба. 1) Употребляется как ум. от баба 2. Старій бабці добре і в шапці. Ном. № 8673. Сидить бабка на печі, в головку ся скрепче. Чуб. V. 1130. 2) = Баба 3. Промовила бабка до… свого внука. Гн. I. 182. 3) = Баба 4. 4) = Баба 6. До ста бабок піди, — сто немочей скажуть. Посл. 5) Бабка, игральная кость из ступни животного. Шейк. 6) Игральный камешек при игре в бабки́, — то же, что креймах. Шейк. 7) Застежка, проволочная петля на одежде, которой застегивают за гапли́к. Шейк. 8) Маленькая наковальня, на которой отбивают косу. Шейк. Состоит из железной бабки и деревянного обрубка, бабчера, в который вставлена металлическая часть. Шух. I. 169. В Константиногр. у. различается бабка от коваленьки (см.): в первой металлическая часть имеет сбоку вид ромба, во второй — треугольника. Б. Г. 9) В заговоре: соринка, попавшая в глаз: подняв за ресницы веко, говорят: Виплинь, бабко, дам тобі ябко. Ном. № 8408. 10) Камешек, комок чего либо, пускаемый по воде рикошетом. Бабки́ пуска́ти, перево́зити. См. Ба́бу перево́зити. Шейк. 11) Род кушанья, испеченного из муки, картофеля, пшена с яйцами и пр. Шейк. Маркев. 150. Карто́пляна, пшоняна бабка. 12) Зоол. Стрекоза. У лузі маківка весною зацвіла, проміж других квіток як жаром червоніла; до неї раз-у-раз літа бджола, бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. 13) Зоол. Рыба: а) Aspro. ЕЗ. V. 171; б) = Бабе́ць. Вх. Пч. 19; в) Gobius. Шух. I. 24. 14) Род гриба: Boletus scaber, ЗЮЗО. I. 114. Agaricus procerus. Гайку, гайку! дай нам гриба й бабку! Ном. № 340. 15) Раст.: а) Подорожник, Plantago major. Вх. Пч. I.
