десятину з усього. К. Св. П. Ви даєте десятину з м'яти. Єв. Л. XI. 42. 2) Десятина, мера земли — 2400 кв. саж. Стор. I. 20. Ком. I. 1. Ум. Десяти́нка.
Десяти́нець, нця, м. Крестьянин, обрабатывающий чужую землю по договору от десятины. Херс.
Десяти́нка, ки, ж. Ум. от десятина.
Десяти́нний, а, е. Относящийся к десятинʼе. Десяти́нний мед. Десятая часть с продаваемого меда. Закр.
Десяти́нський, а, е. Принадлежащий десяти́нцю.
Деся́тка, ки, ж. 1) Десятка в картах. КС. 1887. VI. 463. 2) Полотно в десять пасм. Чуб. VII. 408. 3) Талька пряжи для сетей в 10 пасм. Вас. 187. 4) При счете денег: а) 10 копеек. О. 1862. II. 42; б) 10 рублей (преимущ. в одной ассигнации или монете). Піди да зароби десятку, дак і будемо держати, буде за що й поховати Г. Барв. 508. 5) Кучка в десять снопов. Рк. Левиц.
Десятко́вий, а, е. Десятичный.
Деся́тник, ка, м. 1) Десятник. 2) Десятский, помощник старосты в деревнях. Стор. I. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка треф при игре в цигана. КС. 1887. VI. 466. Ум. Деся́тничок.
Десятникі́вна, ни, ж. Дочь десятника.
Десятникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть десятником.
Деся́тницький, а, е. Принадлежащий десятнику.
Деся́тничка, ки, ж. Жена десятника.
Деся́тничок, чка, м. 1) Ум. от десятник. 2) Монета в 10 коп. А сіртук у бідолахи… — кожний гудзик іначий… той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. I. 81.
Деся́ток, тку, м. 1) Десяток, десять штук. Скільки б їх у неї не було, чи десятком бог благословив, чи тільки одним-одно, для неї рівні. Кв. I. 155. 2) Десять человек, состоящих под надзором одного выборного десятника, десяток. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467. Ум. Деся́точок.
Десятолі́та, літ, с. мн. Десятилетний возраст. Встречено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. III. 34).
Десятолі́тній, я, є. Десятилетний.
Десятолі́ття, тя, с. Десятилетие. Желех.
Десятостру́нний, а, е. Десятиструнный. У псалтир десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Деся́точок, чка, Ум. от десяток.
Десятча́ний, а, е. Из холста в 10 пасм. Аф. 375.
Деся́тчина, ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Де́сять, ти́ и тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. НВолын. у.
Десь, нар. 1) Где-то; куда-то; откуда-то. Десь моя дитина на чужій стороні, та нема од неї вісті. Нп. Смерть з морозом танцювала, танцювала і співала, і за море десь почвалала. Чуб. III. 180. Ой берегом плавала лебедочка з лебедем. Десь ся взяла чорнявая воду брати, взяла тії лебедята заганяти. Чуб. V. 7. 2) Вероятно, должно быть. Десь ти мене, моя мати, в церкву не носила, що ти мені, моя мати, долі не впросила. Млр. л. сб. 313. Йому десь кислиці сняться. Ном. № 8795. Що то десь розумний! Кв. Батьку козацький! десь ти сам боїшся і нас козаків страшишся. Макс. (1849). 45. Ой, татоньку, мій голубчику, десь я тобі докучила. Мет. 155. 3) Десь то. Вероятно. Ангели десь то, не люди, засвітили так всюди. Чуб. III. 329.
Десь-і́нде, нар. Где-то в другом месте. Десь-інде живе, і не побачиш її. Сим.
Десь-не-десь, нар. 1) = Де-не-де. Чисте місце, тільки десь-не-десь поростицювані вишеньки та квітки. Сим. 202. 2) Где-то. Десь-не-десь є на чистому полі, на роздоллі криниця води. ЗОЮР. II. 53.
Де́хто, мест. Кое-кто; некоторые. От трошки згодом вернулись до Бруса дехто і посідали край нього. Кв.
Де́чий, чия, чиє, мест. Кое-чей.
Деше́вий, а, е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на де-
