Додави́тися, влю́ся, вишся, гл. Давя, дойти до кого, чего. В сказке. Кіт давай зараз миші давити, давай давити, та додавивсь до самого їхнього (мишачого) царя. Мнж. 56.
Додатко́вий, а, е. Прибавочный.
Дода́ток, тку, м. Прибавление, добавление, прибавка. Нум міняться на коні! Кільки додатку хочете? Каменец. у. В дода́ток. В додачу; к тому же, при том. Удався він високий, здоровий та ще в додаток був великий характерник. Стор. I. 97. Ум. Дода́точок. І курочку дарую, а півничка в додаточку — люби мене, мій батечку. Млр. л. сб. 345.
Додба́ти, ба́ю, єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, ані розруйнує. Шевч.
Доде́ржати, ся. См. Додержувати, ся.
Доде́ржування, ня, с. Соблюдение.
Доде́ржувати, жую, єш, сов. в. доде́ржати, жу, жиш, гл. 1) Додерживать, додержать, придерживать, придержать. Ой десь же ти, дівчинонько, з китаєчки звита, що ти мене додержала з вечора до світа. Мет. 45. 2) Соблюдать, соблюсти. 3) Придерживаться, придержаться. Додержуй корчми! (Ирония.) Ном. № 11666. 4) Доде́ржати сло́ва. Сдержать слово. Додержав таки Кирило Тур свого слова, що все хваливсь тою чорною горою. К. ЧР. 417. Постіль буде шовкова, додержить ляшок слова. Мет. 9. 5) Доде́ржувати ві́рності. Оставаться верным. Додержав їй вірності 24 роки. К. МХ. 5. 6) Доде́ржувати ва́рти. Сторожить, быть на часах, держать сторожу. Бенькетує шляхта, іграючи в карти, а козаки лейстровики додержують варти. К. Досв. 10.
Доде́ржуватися, жуюся, єшся, сов. в. доде́ржатися, жуся, жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
Додзвони́тися, ню́ся, нишся, гл. Дозвониться.
Додзьо́бати. См. Додзьобувати.
Додзьо́бувати, бую, єш, сов. в. додзьо́бати, баю, єш, гл. Доклевывать, доклевать. Грушку додзьобав. К. Дз. 140.
Доди́бати. См. Додибувати.
Доди́батися, баюся, єшся, гл. Ходить (о старике), пока случится беда.
Доди́бувати, бую, єш, сов. в. доди́бати, баю, єш, гл. Доходить, дойти с трудом. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.
Додивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. додиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотреться. А дячки додивляються, читать книги помиляються. Чуб. V. 1166. 2) Досматриваться, досмотреться, замечать, заметить. Ольга додивилась, що на тому молодому лиці не видко було й сліду сміху. Левиц. Пов. 137.
Доді́вчити, чу, чиш, гл. Сохранить девственность, пробыть девушкой до самого выхода замуж. Вх. Лем. 410.
Доді́льна соро́чка. Рубаха цельная из односортного полотна без пі́дточки. Чуб. VII. 426.
Додля́тися, для́юся, єшся, гл. Домедлить, домешкаться. Додлялись таки, поки дощ пішов. Черниг. у.
Додму́хатися, хаюся, єшся, гл. Дуть до чего-нибудь, до какого-нибудь случая.
Додмухну́ти, хну́, не́ш, гл. Додуть до чего-либо.
Додо́лу. Єв. І. VIII. 6. См. Діл. Ум. Додо́лку, додо́лоньку, додо́лочку. Чуб. V. 364.
Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку, нар. Ум. от додому.
Додо́му, нар. Домой. Іде додому мій миленький. Мет. Приходжу я додому, — нема мого пана. Чуб. V. 1. Уже сонце на лану, я додому полину. Чуб. III. 248. Ум. Додо́мку, додо́моньку, додо́мочку. Вернись, сину, додомоньку, змию тобі головоньку! Бал. 30. Кличе мати сина з корчми додомочку. Чуб. V. 33. Вони напасуться, водиці нап'ються і додомку притрясуться. Мил. 41.
Додрібуши́тися, шу́ся, ши́шся, гл. Делать быстро следующие одно за другим движения до какого-либо времени, случая.
Додру́жбити, блю, биш, гл. Пробыть дру́жбою (см. Дру́жба во 2-м знач.) до какого-либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. II. 803.
Доду́мати, ся. См. Додумувати, ся.
Доду́мувати, мую, єш, сов. в. доду́мати, маю, єш, гл. 1) Окончить ду-
