Дочумакува́ти, ку́ю, єш, гл. Окончить чумачество.
Дочумакува́тися, ку́юся, єшся, гл. Заниматься чумачеством до какого-либо времени, до каких-либо последствий. Отак чумак дочумакувався. Ном. № 1756.
Дочу́ти, ся. См. Дочувати, ся.
Дочу́тний, а, е. Чуткий. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Дочу́хна, ни, ж. Дочь.
Доччи́н, на́, не́. Дочерний, дочерин.
Дошарува́ти, ру́ю, єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Дошарува́тися, ру́юся, єшся, гл. Домыться (о вымывании при помощи трения щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Дошве́ндяти, дяю, єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Дошве́ндятися, дяюся, єшся, гл. Добродить, дошляться до какого-либо времени, до каких-либо последствий.
Дошепта́ти. См. Дошіптувати.
Дошива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доши́ти, ши́ю, єш, гл. Дошивать, дошить.
Дошива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доши́тися, ши́юся, єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Доши́мрати, раю, єш, гл. Докопаться, добраться, узнать, догадаться. Та я се тільки вам призналась, що не знаю, а чужі зроду того не дошимрають, нехай хоч цілий день питають. МВ. (О. 1862. III. 37).
Доші́птувати, тую, єш, сов. в. дошепта́ти, пчу́, чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
До́шка, ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: штири дошки, сажень землі, то й буду лежати. Чуб. III. 154. 2) Род скамьи в воде возле берега, на которой женщины моют белье и пр. Ой на річці та на дощечці, там дівчина та полощеться. Мет. 118. 3) Лопасть руля у плота. См. Керма. Шух. I. 181. 4) Су́дна до́шка? Пам'ятатиме до нових віників і до судної дошки, покуль аж пороху на очі насиплють. Ном. № 3645. Ум. До́щечка. Ном. № 5227.
Дошкандиба́ти, ба́ю, єш, гл. Дойти, хромая.
Дошкандиба́тися, ба́юся, єшся, гл. Доходить, хромая, до известного времени, до какого-либо случая.
Дошква́рити. См. Дошкварювати.
Дошква́рювати, рюю, єш, сов. в. дошква́рити, рю, риш, гл. Дожаривать, дожарить (о жире).
Дошкребти́, бу́, бе́ш, гл. и пр. = Доскребти и пр.
Дошку́лити. См. Дошкуляти.
Дошку́льки́й, а́, е́ = Дошкульний. Нагаєчка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка. Рк. Макс.
Дошкульни́й, а́, е́. Донимающий, дающий себя чувствовать. Дошкульний вітер. Черк. у.
Дошкуля́ти, ля́ю, єш, сов. в. дошку́лити, лю, лиш, гл. Донимать, донять, допекать, допечь. Коли б було знаття, що гаспидська дрючина так дуже дошкуля, то песька я дитина, коли б я так робив. Г. Арт. (О. 1861. III. 110). Що ти з ними (запорожцями) вдієш? коли живого не дошкулиш, а то щоб мерлого. Стор. I. 110. Дошкулив, мов пугою по воді. Ном. № 3938.
Дошку́льно, нар. Больно. Так, братця, б'є дошкульно, що коли б були не держали, то сам був би не видержав. Ном. № 2346 на стр. 284.
Дошку́ркий, а, е = Дошкульний. Я ж думала, що нагаєчка не дошкурка, — як ударить, то розсядеться тіло й шкурка. Чуб. V. 598.
Дошмали́ти, ся. См. Дошмалювати, ся.
Дошма́лювати, люю, єш, сов. в. дошмали́ти, лю́, лиш, гл. = Досмалити.
Дошми́ги, нар. [= До шмиги.] Кстати, к делу, уместно (употребляется преимущественно с отрицанием). Тут щось не до шми́ги. Здесь что-то да не так.
Дошни́ру, дошни́ря, нар. [До шниру, до шниря.] Совершенно, дочиста. Усе дошниру забрали у двір. Вона видрала зза нігтя все дошниру, все йому розказала. Полт. См. Шнир.
Дошпаро́вувати, вую, єш, сов. в. дошпарува́ти, ру́ю, єш, гл. Домазывать, домазать при обмазке хаты глиной, при замазывании щелей. Дошпаровуй уже швидше, а то ж воно висхне. Харьк.
Дошпенету, дошпе́нту, нар. = Дощенту. З'їла худоба дошпенту. Вх. Лем. 411.
