тебе кличу, а я тобі, дурню, круз тин дулі тичу. Чуб. V. 1114. Ум. Ду́лька, ду́лечка. Грин. III. 224. Сидів голуб на дубочку, голубка на дульці. Лавр. 133. Хоть минулися в саду яблучка, не минаються дульки. Мет. 12.
Дульє́ти (єт?, ж.) мн. Род женской одежы. Були в свитках, були в охвотах, були в дульєтах і капотах. Були всі грішні жіночки. Котл. Ен. III. 51.
Ду́лька, ки, ж. Ум. от дуля.
Дум, му, м. Мысли. Думу, думу в його було, як того шуму на морі, та все об дівчині. МВ. (О. 1862. I. 76). Чого се ти все думаєш? Коли вже ти перестанеш того думу? МВ. (О. 1862. I. 97). Не прийде мі на дум. Вх. Уг. 237.
Ду́ма, ми, ж. 1) Мысль, дума. За думою дума роєм вилітає, одна давить серце, друга роздирає, а третяя тихо, тихесенько плаче у самому серці — і ніхто не бачить. Шевч. 2) Эпическая песня, исполняемая под звуки кобзы или бандуры; от прочих народных украинских песен отличается неравномерным стихом (от 4 до 40 слогов), преимущественно глагольной рифмой и простым напевом — мелодическим речитативом.
Ду́мання, ня, с. Мышление. К. Кр. 34.
Ду́мати, маю, єш, гл. Думать, полагать; предполагать. Ном. № 8880. Коника сідлав і думки думав, бо їхав далеко аж за гіроньки. Чуб. III. 290. Ох не думали ж мої старі очі вбачати пана Шрама. К. ЧР. 7. Вони думали, що се мара. Єв. Мр. VI. 49. Що ти, милий, думаєш-гадаєш, либонь мене покинути маєш. Мет. 282.
Ду́матися, ється, гл. безл. Так я міркував, так думалося мені про усе отсе. Ком. I. 20.
Ду́мка, ки, ж. 1) Мысль; намерение, замысел. Рукою (на молитві) махаєш, а думкою скрізь літаєш. Ном. № 177. А думка край світа на хмарі гуля. Шевч. 9. Така́ в йо́го ду́мка. Он так думает, предполагает. Така в його думка була, щоб дівчина йому жінка була. Мил. 97. На ду́мці стояти. Не сходить с ума, быть на уме. На ду́мку спа́сти. Придти в голову. Стор. М. Пр. 51. Ду́мка б. Предполагается. Думка б завтра вже їхати. Ду́мка така́, що… Можно думать, что… Ду́мку взя́ти. Вознамериться, решить. Узяла собі таку думку: покину їх. МВ. I. 10. На мою́ ду́мку. По моему мнению. 2) Род лирического стихотворения (элегического характера). Ум. Ду́монька. Голос як сурмонька, т'алеж чортова думонька. Ном. № 2984. Слова твої прекраснії, превражая думка. Мет. 107.
Ду́мний, а, е. 1) Задумчивый, мыслящий. І думнеє чоло похмарніло. Шевч. (1883). 127. 2) Гордый. Чого ж ти така думна? Чого ти погорджаєш поповичами? Св. Л. 124.
Ду́мно, нар. 1) Задумчиво. Шкода здоганяти, шукати, гукати! Пішла луна по гаєві сумно. Ніхто не озвався, ані засміявся, зоставсь козак сам собі думно К. Досв. 67. 2) Гордо.
Ду́монька, ки, ж. Ум. от думка.
Дуна́єнько, Дуна́єчко, ка, м. Ум. от Дунай.
Дуна́й, на́ю, м. 1) Разлив воды, вообще большое скопление воды. Ой за горами вода дунаями, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 760. Понад дунаями вода стоянами, ой там козаченько коня напуває. Чуб. V. 329. 2) Река Дунай. О. 1862. V. 103. Ум. Дуна́єнько, дуна́єчко. Течуть річеньки, течуть бистренькі із тихого Дунаєньку. Грин. III. 526. Текла вода з Дунаєчка, а другая з моря. Грин. III. 558.
Дунду́к, ка́, м. 1) Индейский петух. 2) Насмешл.: старый хрыч. Но сей плачу того байдуже, на просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук. Котл. Ен. III. 33.
Ду́нути. См. Дути.
Ду́па, пи, ж. Задница. Вх. Уг. 237. Хорошенько в три берези по дупах затинайте. ЗОЮР. I. 320. Ум. Ду́пка.
Дупе́лечко, ка, с. Ум. от дупельце.
Дупе́льце, ця, с. 1) Ум. от дупло. 2) Задний проход, Netur loch. Поцілуй мене в дупельце, моє серце. Ум. Дупе́лечко.
Ду́пка, ки, ж. 1) Ум. от дупа. 2) Ку́рячі ду́пки. Раст. Anchusa officinalis. Вх. Пч. I. 8.
Дупла́вий, а, е. Дуплистый. Дуплавий бересток. Дуплава груша Каменец. у.
Дупла́стий, а, е = Дуплинастий.
Дуплина́вий, дуплина́стий, дуплина́тий, а, е. Дуплистый. О. 1862. XI. 71. Грин. II. 310. Великий дуб, та дуплинатий, порохнею напхатий. Ном. № 6342.
