і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живи́чка.
Живи́чний, а, е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Живичува́тий, а, е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Живі́сінький, а, е. Совершенно живой.
Живі́сінько, нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь-в-точь, как раз так. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв. I. 123.
Живі́т, вота́, м. 1) Живот. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере́, хапа́є за живі́т. Говорится о боли в животе, а также и для обозначения зависти, скупости, горя об утрате и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здоро́ва з живото́м! Приветствие отца дочери, когда он придет к ней на родины. Мил. 21. Ба́бині животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14. Ма́ти бо́га в животі́. Иметь совесть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має бога в животі. Хата. 184. Чи в тебе бога в животі нема, що… ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу́ зволити. Пощадить, не убить. Дам я тобі… старшого сина на послугу, — він тобі колись пригодиться за те, що ти мене (вовчицю) к животу зволив. Рудч. Ск. I. 134. Ум. Живо́тик, живото́к, живото́чок. Ув. Животи́ще.
Живіття́, тя́, с. = Життя. Поки й живіття мого — не забуду. Ном. № 4088. За живіття́ = За життя.
Живки́й, а́, е́. Живой, проворный, энергический. Ярош живкий чоловік. НВолын. у.
Жи́вко, нар. Живо, проворно, быстро. Вх. Зн. 17.
Живло́, ла́, с. Все живое, живущее. За сонцем усе живло прокинулось. Мир. ХРВ. Усе живло тремтіло його духу. Мир. ХРВ. 359.
Живлю́щий, а, е = Живущий. Тільки де-не-де зостається пам'ять живлюща. МВ. III. 41.
Жи́вність, ності, ж. Пища, продовольствие, припасы. Мкр. Н. 31. Як полетів старий сокіл на чужу україну живності доставати. КС. 1882. XII. 493.
Живня́к, ка́, м. Щетина, собранная с живых свиней. Гадяч. у. Слов. Д. Эварн.
Жи́во, нар. 1) Живо. Давно те діялось…, а здається — неначе вчора минуло, — так воно живо перед очима. Стор. II. 2) Быстро, скоро. Було як вишле нас четверо жати, дак живо ниву знесемо. Хата. 103. Ум. Живе́нько, живе́сенько. Став у Марусі на дворі живенько. Грин. III. 235.
Живої́д, да, м. Живьем съедающий, — говорится о злом, безжалостном человеке. Чому мене не віддали куди інше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів? Св. Л. 261.
Живокі́ст, ко́сту, м. и живо́кість, кості, ж. Раст.: а) Окопник, Symphutum officinale L. ЗЮЗО. I. 168; б) Trifolium ochrolecum. Шух. I. 22. Пахуча берізка коло сухого дуплинатого пенька повилась і сліпий живокіст, і круживо червоної смілки. МВ. I. 157.
Живолу́п, па, м. Живодер (ругат.).
Живопи́хом, нар. Сильно спеша, насильно. Ми огірки збірали якомога швидше, живопихом. Новомоск. у.
Живоплі́т, пло́ту, м. Живая изгородь. Желех.
Живоро́бка, ки, ж. Рі́чка-живоро́бка. Сказочная чудотворная речка. Чуєш у казках — то змії, то річки були живоробки, то цілюща, то мертвяща вода. Рудч. Ск. I. 130.
Живоси́лом, нар. Насильно. Схопив мене, моя матінко, живосилом на оберемок та й потаскав у кущі. Харьк. Я вже живосилом одволокла Катрю од дверей хатніх. МВ. II. 111. Живосилом не повінча.
Животві́р, тво́ру, м. Живая природа, все имеющее жизнь. І тут безодня животвору, і тут премудрість без кінця. К. ХП. 110.
Животвори́ти, рю́, ри́ш, гл. Оживлять.
Животво́рний, а, е. Животворный, оживляющий. К. (О. 1861. III. 6).
Живо́тик, ка, м. Ум. от живіт.
