Дослуха́тися, ха́юся, єшся, гл. = Дослу́хуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла. Котл. Ен.
Дослу́хувати, хую, єш, сов. в. дослу́хати, хаю, єш, гл. 1) Дослушивать, дослушать до конца. Диво та й тільки, каже гайдамака, дослухавши сотниківну. Стор. I. 35. 2) Слышать, услышать. Що дослуха — наче крізь воду проточну. МВ. (О. 1862. I. 81). Як річ таку суддя дослухав, низенько поклонивсь, потилицю почухав. Греб. 380.
Дослу́хуватися, хуюся, єшся и дослуха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. дослу́хатися, хаюся, єшся, гл. Прислушиваться, прислушаться. Цссс… засичав Загнибіда, і знову почав дослухатись. Мир. Пов. II. 73. Прочитав батюшка вдруге. Баба дослухалася і вгадала, що так воно й єсть. Левиц. I. 70.
Досма́лювати, люю, єш, сов. в. досмали́ти, лю́, лиш, гл. = Дошмали́ти.
Досме́ркатися, каюся, єшся, гл. Досидеться в гостях до сумерек. От я й досмеркалася. Гадяч. у.
Досмика́ти, ка́ю, єш, сов. в. досмикати, каю, єш, гл. Додергивать, додергать.
Досми́катися, каюся, єшся, гл. Додергаться.
Досми́кування, ня, с. Додергивание.
Досми́кувати, кую, єш, гл. = Досмика́ти.
Досмоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Досмолиться.
Досмо́лювати, люю, єш, сов. в. досмоли́ти, лю́, лиш, гл. Досмаливать, досмалить.
Досни́тися, сню́ся, сни́шся, гл. Окончиться сну. Сей сон мені, Заїро, не доснився. К. МБ. XI. 145.
Досні́датися, даюся, єшся, гл. Дозавтракаться.
Досні́дувати, дую, єш, сов. в. досні́дати, даю, єш, гл. Оканчивать, окончить завтракать. Доснідуй уже швидче, бо день не стоїть. Харьк.
Досновиґа́ти, ґа́ю, єш, гл. Доплестись.
Досновиґа́тися, ґа́юся, єшся, гл. Дошляться, дошататься.
*Досно́вувати, вую, єш, сов. в. доснува́ти, ную́, є́ш, гл. Оканчивать, окончить основу (в тканье).
Доснува́тися, ную́ся, є́шся, гл. 1) Оканчиваться основе (в тканье). 2) = Досновиґа́тися.
Досо́вдати(ся), даю(ся), єш(ся), гл. = Досо́вкатися.
Досо́вкатися, каюся, єшся, гл. Доплестись, добраться. Та вже й нерано. Поки то досовкаюся додому. Осн. 1862. VI. 31.
Досоло́джувати, джую, єш, сов. в. досолоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Добавлять, добавить сладкого куда-нибудь.
Досо́лювати, люю, єш, сов. в. досоли́ти, лю́, лиш, гл. Досаливать, досолить. Не досолить, — не доїсть. Ном. № 12379. Треба досолити огірки. Васильк. у.
Досо́люватися, лююся, єшся, сов. в. досоли́тися, лю́ся, лишся, гл. Досаливаться, досолиться.
Досо́х(ну)ти. См. Досиха́ти.
Доспа́ти, ся. См. Досипа́ти, ся.
*Доспи́туватися, туюся, єшся, гл. Делать, производить опыт, дознавать. О. Степовик.
I. Доспіва́ти. См. Доспі́вувати.
II. Доспіва́ти, ва́ю, єш, сов. в. доспі́ти, пі́ю, єш, гл. Дозревать, дозреть. Доспіла єси, моя ясочко, як повний колос на ниві. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200). Нехай цвіте, нехай тим часом доспіває. Г. Арт. (О. 1861. III. 96).
Доспі́вувати, вую, єш, сов. в. доспіва́ти, ва́ю, єш, гл. Допевать, допеть.
Доспі́лий, а, е. Спелый, созревший. Доспіле яблуко. Левиц. Пов. 290.
*Доспі́нути, ну, еш. Дозреть. Не зривай, нехай доспіне. Крим.
Доспі́ти. См. II. Доспіва́ти.
До́спі́х, ху, м. Успех, успешность. А в ділі все нема доспіху, — куди ні глянеш, — все не те. Алв. 9.
Доспорожня́тися, ня́юся, єшся, гл. Все опорожнить до того, что… Доспорожнялася уже: затого і на кашу нічого.
До́ста, нар. = До́сить. Гол. III. 219.
*Доста́ва, ви, ж. Доставка, поставка. Желех.
Достава́ти, стаю́, є́ш, сов. в. до-
