жечься. Губка запалилася і почала горіти. Ком. II. 88. 2) Разгорячаться, разгорячиться, вспылить. Я запалився та й ударив. НВолын. у. 3) Загорать, загореть. Уман. у. І од сонця не запалилася (Ганя). Левиц. I. 26. 4) Краснеть, покраснеть. Я ще й більш запалилася з сорому. Г. Барв. 381.
*Запа́морока, ки, ж. Головокружение. Сл. Нік.
Запа́морочити, чу, чиш, гл. Заморочить. Запаморочив себе думками на вік: злигався з пльохою. Полт. г.
Запа́морочитися, чуся, чишся, гл. Потерять сознание, *быть вне себя. Я тоді запаморочився і не знаю, як ударив її і чим ударив. Екатериносл. у.
Запам'ята́ти, та́ю, єш, гл. 1) Запомнить, удержать в памяти. Мати вмерла — я ще малесенькою була, добре й не запам'ятаю. МВ. Весною була дуже велика вода в Росі, що й люде насилу таку воду запам'ятають. Левиц. I. 127. 2) Забыть. Вх. Зн. 20.
Запам'ятува́ння, ня, с. Запоминание. Ном., стр. II.
Запам'ятува́ти, ту́ю, єш, гл. = Запам'ята́ти. Школяр добре запам'ятував кожне слово. О. 1862. I. 75.
Запанібра́та, нар. Фамильярно.
Запанібра́татися, таюся, єшся, гл. Вступить в фамильярные отношения.
Запані́лий, а, е. 1) Усвоивший барские привычки. 2) Загордившийся.
Запані́ти, ні́ю, єш, гл. Забарствовать. Недавно я запаніла. Чуб. V. 1095. Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами. Св. Л. 62. Що ти запанів, що і на роботу не йдеш? Новомоск. у.
Запанува́ти, ну́ю, єш, гл. Загосподствовать, воцариться. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 131. Знов смерть запанувала там, де недавно був гармидер і колотнеча. Левиц. Пов. 86.
*Запанща́нювати, нюю, єш, сов. в. запанща́нити, ню, ниш, гл. Закрепощать, закрепостить. Н.-Левиц.
Запа́ра, ри, ж. Опара. Полт. Ум. Запа́рка.
Запа́рити, ся. См. Запа́рювати, ся.
За́парі, рів, м., мн. = За́шпори. Запарі в пальці зайшли. Желех.
Запа́рка, ки, ж. 1) Ум. от запа́ра. 2) Пойло для скота из запаренных отрубей. 3) Запа́рки да́ти. Высечь.
*Запарка́ни́ти, ню́, ни́ш, гл. Обнести забором. Желех.
Запарто́рити, рю, риш, гл. = Запрото́рити.
Запарши́віти, вію, єш, гл. 1) Покрыться паршами. 2) Подурнеть.
*Запа́рювання, ня, с. 1) Запаривание. 2) Разведение пара. Сл. Нік.
Запа́рювати, рюю, єш, сов. в. запа́рити, рю, риш, гл. 1) Запаривать, запарить. Молодиця запарила в п'ятницю на ніч квашу. Левиц. (Правда, 1868, стр. 12). Добрий бич запарив. Мнж. 105. 2) — чай. Заварить чай.
Запа́рюватися, рююся, єшся, сов. в. запа́ритися, рюся, ришся, гл. Пускать, пустить пары. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.
Запа́с, су, м. 1) Запас. Запас біди не чинить. Ном. № 9927. 2) Запас провизии. Ой над Лиманом, над Сап'яном запаси держали. Гринч. III. 604. Стали пекти сухарі, різать кабанів на сало і усі ті запаси розвозили по лісах. Стор. МПр. 60. 3) Принадлежности для стрельбы из огнестрельного оружия. Зеленої неділоньки орда наступає, гей, панове, уступімо! запасу не має. Макс.
Запаса́ти, са́ю, єш, сов. в. запасти́, су́, се́ш, гл. Запасать, запасти. Чуб. I. 201.
Запаса́тися, са́юся, єшся, сов. в. запасти́ся, су́ся, се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком. Стор. II. 95.
Запа́ска, ки, ж. 1) Женская одежда, заменяющая юбку: кусок черной домотканной шерстяной материи, надеваемый так, чтобы концы его сходились спереди; поверх этого куска, спереди, в виде передника, надевается другой кусок такой же материи, синего цвета; оба куска вместе подвязываются красным шерстяным поясом. Задний кусок называется просто запа́ска или за́дниця, передний — попе́редниця. Чуб. VII, 427, 428. Вас. 170. КС. 1893. V. 282. Мил. 156. 2) Род женского передника: а) полотняного белого, надева-
